GreenFacts про наслідки Чорнобиля - пошук консенсусу

В публікації "Наслідки Чорнобиля щодо раку щитовидної залози, лейкемії, здоров'я дітей і вроджених дефектів: останні наукові доповіді (оновлена версія)", підібрані і оприлюднені деякі висновки з двох недавніх публікацій НКДАР ООН і директорату енергетики ЄК. Публікацію оприлюднив сайт організації GreenFacts, яку навряд чи можна зарахувати до симпатиків перших двох. І хоча в GreenFacts підкреслюють, що утримуються від коментарів, сам факт такого кроку є і важливим і цікавим.

1. Резюме оцінок НКДАР ООН щодо радіаційних ефектів наведено за адресою http://www.unscear.org/unscear/en/chernobyl.html
2. Коротка доповідь щодо останніх наукових досліджень і публікацій стосовно ефектів на здоров'я людини внаслідок Чорнобиля представлені Робочою групою з дослідження наслідків на здоров'я у Публікації № 170 Генерального директорату з енергетики. D - Департамент ядерної енергії D.4 - Радіаційний захист 2011 (або за адресою http://ec.europa.eu/energy/nuclear/radiation_protection/doc/publication/170.pdf)

Коротке резюме. Глобальні висновки доповіді НКДАР ООН полягають в тому, що крім найбільш опромінюваних осіб, переважна більшість населення, за даними цієї доповіді НКДАР ООН, швидше за все, не відчувають серйозних наслідків для здоров'я в результаті радіаційної аварії на Чорнобильській АЕС. Багато інших проблем зі здоров'ям, які були відзначені серед населення, не пов'язані з радіаційним опроміненням.

1. Наслідки для осіб, які були безпосередньо опромінені. Серед 106 хворих, які перенесли променеву хворобу, повна нормалізація здоров'я зайняла декілька років. У багатьох з цих пацієнтів розвинулися клінічно значущі радіаційні катаракти в перші кілька років після аварії. За період 1987-2006 років, 19 з тих, хто вижив, померли з різних причин, однак, деякі з цих смертей були викликані причинами, що не пов'язані з радіаційним опроміненням.

2. Поміж населення Білорусі, Росії та України до 2005 року зафіксовано більше 6000 випадків раку щитовидної залози серед дітей та підлітків, які піддавалися опроміненню під час аварії, і більше випадків можна чекати протягом наступного десятиліття. Незважаючи на ефект посиленого спостереження, багато із зафіксованих випадків, за даними НКДАР ООН, швидше за все, викликані радіаційним опроміненням одразу після аварії.

3. Немає наукових доказів інших значних ефектів на здоров'я населення. Крім цього збільшення, немає жодних доказів значних ефектів на громадське здоров'я, пов'язане з радіаційним опроміненням через два десятиріччя після аварії. Також відсутні наукові докази збільшення загальної захворюваності на рак або смертності і темпів доброякісних захворювань, які можуть бути пов'язані з радіаційним опроміненням.

4. Немає засвідченого збільшення випадків лейкемії, що були б пов'язані з аварією. Інтенсивність захворюваності на лейкемію серед населення в цілому, що розглядалась однією з основних проблем у зв'язку з коротким часом очікування між опроміненням і появою в порівнянні із солідними пухлинами, не виглядає підвищеною.

Стисле викладення доповіді ЄС у 9 питаннях і відповідях

1. Яке населення було опромінене внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС?

За даними доповіді Генерального директорату з енергетики ЄС на три основні групи людей були опромінені і, в різній мірі, все ще знаходяться в умовах радіоактивного забруднення:

а) близько 600 тис. працівників (ліквідаторів або працівників аварійно-відновлювальних робіт) брали участь у приборканні надзвичайної ситуації, її локалізації, дезактиваційних роботах та іншої пов'язаної діяльності на майданчику ЧАЕС і у забруднених районах. Серед них близько 240 тис. працювали в 1986 і 1987 роках, коли дози були найвищими на майданчику реактора і у навколишній 30-кілометровій зоні. Середня ефективна доза, отримана ліквідаторами у період між 1986 і 1990 роками, в основному за рахунок зовнішнього опромінення, в даний час оцінюється в близько 120 мЗв. Зареєстровані індивідуальні дози варіювалися від менше 10 мГр до вищих за 1000 мГр, хоча близько 85% із зареєстрованих значень дози знаходилися у діапазоні 20-500 мГр.

б) приблизно 116 тис. жителів, які були евакуйовані або переселені із забруднених територій в перші місяці після аварії і ще 220 000 людей були переселені після 1986 року. Оцінки індивідуальної ефективної дози в загальній популяції, що була накопичена за 20 років після аварії (1986-2005) знаходится в діапазоні від декількох мЗв до декількох сотень мЗв залежно від місця розташування, віку і факторів способу життя, таких як дієта, або час, проведений на відкритому повітрі. Ці дози сформовані в основному за рахунок зовнішнього опромінення від суміші випавших радіонуклідів, а також внутрішнього опромінення від споживання Cs-134 і Cs-137 (із звіту НКДАР ООН 2000).

в) Близько 5 мільйонів жителів забруднених районів, які не були евакуйовані.

2. Який основний вплив на здоров'я населення від Чорнобиля?

На сьогоднішній день рак щитовидної залози був основним прямим наслідком впливу випадінь на населення в Білорусі, Північній України та деяких областях російської Федерації, ближчих до Чорнобиля.

Згідно з доповіддю ЄС, найвищою дозою на окремий орган була доза на щитовидну залозу, в першу чергу, в результаті вживання молока, забрудненого радіоактивним йодом, зокрема, I-131. Найвищі (розрахункові - прим. перекл.) індивідуальні дози опромінення щитовидної залози були 10.2 Гр в Білорусі і 5.3 Гр в Росії. Споживання I-131 було основним каналом опромінення щитовидної залози.

У документі НКДАР ООН (2011) зазначається, що було виявлено 6848 випадків раку щитовидної залози з 1991 до 2005 року в трьох постраждалих країнах (по всій Білорусі та України і у чотирьох найбільш постраждалих областях Росії) серед осіб у віці до 18 років на 1986 рік. Немає жодних сумнівів, що значна частина цього перевищення захворюваності на рак щитовидної залози можна віднести до впливу радіоактивного йоду внаслідок Чорнобильської аварії.

Було підтверджено, що був великий підйом захворюваності підтверджених випадків раку щитовидної залози у дітей, які були опромінені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; була також підтверджена кореляція частоти випадків і щільності випадінь; швидке зниження захворюваності практично до нормального рівня у дітей, народжених пізніше на декілька місяців після аварії. Всі кореляції, разом узяті, свідчать про причинно-наслідковий зв'язок між опроміненням і виникненням раку щитовидної залози.

Немає сумнівів, говориться в доповіді, що молодші діти, піддані зовнішньому опроміненню, то більшому ризику розвитку раку щитовидної залози вони піддаються у порівнянні зі старшими дітьми, а дорослі, піддані зовнішньому опроміненню, мають мють ще нижчі ризики.

3. Чи все ще очікується зростання випадків раку щитовидної залози?

У доповіді насправді цитуються дослідження, у яких показано значне збільшення захворюваності на рак щитовидної залози серед тих, хто був опромінений у дитячому або підлітковому віці в Білорусі, Росії та Україні в часи аварії на Чорнобильській АЕС, і не показано ознак зменшення цього показника аж до 25 років після опромінення.

Але одне з цих досліджень також показують, що довгострокове додаткове споживання йодиду після аварії знизило ризик.

У доповіді також підкреслено останнє дослідження, що демонструє внутрішньоутробне опромінення від радіонуклідів могло підвищити ризик раку щитовидної залози приблизно через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС, але епідеміологічні дані на сьогоднішній день не є достатніми для точного кількісного визначення відмінності в ризику між допологового і раннього післяпологового опромінення. Одним з факторів, що має відношення до ризику розвитку раку щитовидної залози після опромінення, дійсно, є генетична схильність.

Хоча довгострокова величина ризику поки не може бути визначена кількісно, очікується, що пов'язані з Чорнобилем випадки раку щитовидної залози будуть відбуватися протягом багатьох років.

Більш того, якщо поточні моделі ризику вірні, йдеться в дослідженні, цитованому в доповіді ЄС, дотепер ми лише бачили верхівку айсберга і багато тисяч випадків раку щитовидної залози ще попереду серед тих, хто піддався значному опроміненню від радіоактивного йоду в дитинстві.

4. Що можна сказати про вплив Чорнобиля на лейкоз і рак молочної залози?

Нещодавні дослідження, згадані у доповіді, відзначають значне збільшення випадків лейкемії серед ліквідаторів Чорнобильської аварії з України та з Білорусії, Росії та країн Балтії,

У даний час є кілька інших чітких доказів збільшення захворюваності на рак в найбільш постраждалих групах населення, за винятком раку молочної залози. У доповіді згадані дослідження, що показують, що зростання було найвищим серед жінок, які були молодші на момент опромінення та автори дійшли висновку про те, що малоймовірно, що цей надлишок може бути повністю за рахунок підвищення діагностичної діяльності в цих областях.

5. Чи були виявлені генетичні ефекти у населення, постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС?

Дослідження опромінених сімей з сільських районів України і Білорусії, що також згадані в доповіді, індикативно свідчать про статистично значущу підвищену частоту батьківських мутацій в опромінених родинах (1.6 рази). Тим не менш, дослідження, проведені в сім'ях чорнобильських ліквідаторів глобально не в змозі показати збільшення пошкоджень ДНК, таких як частотf мінісателлітних мутацій або збільшення цієї частоти від невеликої до поміркованої в діапазоні доз вище 200 мЗв. Єдине позитивне (ефект виявлено - прим. перекл.) дослідження було піддане критиці за використовувану методологію, говориться в доповіді.

6. Чи спостерігались вроджені дефекти як наслідок аварії на Чорнобильській АЕС?

Результати сучасних досліджень забруднення навколишнього середовища і вроджених аномалій у Білорусі, згаданих у доповіді ЄС, показують явне підвищення вроджених аномалій (полідактилія, зниження дефектів кінцівок, множинні природжені вади розвитку), що спостерігається в сильно забруднених районах протягом трьох перших років після аварії. Інше цитоване дослідження показує, що серед близько 100 тис. народжень в Рівному в період між 2000 і 2006 роками загальний рівень розвитку дефектів нервової трубки (в тому числі розщеплення хребта) є одним з найвищих в Європі (22.2 проти 9 на 10 тис. живонароджених). Темпи народжуваності сіамських близнюків і тератоми також, схоже, підвищені також у Поліссі, загальний рівень дефектів нервової трубки ще вище, в той час як темпи мікроцефалії і мікрофтальмія також можуть бути підвищеними.

7. Які були основні шляхи опромінення?

Основними шляхами опромінення були дикі продукти, особливо гриби та ягоди, а також місцево вироблені продукти, особливо молочні. Автори прийшли до висновку, що двадцять чотири роки після аварії на Чорнобильській АЕС, жінки подовжують піддаватися хронічному опроміненню малими дозами радіації на рівнях, що перевищують поточні рекомендації, і це може сприяти (зокрема, синергічно із споживанням алкоголю і дефіцитом мікроелементів) до більш високої поширеності уроджених дефектів в районах з високим рівнем радіаційного забруднення в порівнянні з незабрудненими районами.

8. Чи спостерігались інші наслідки для здоров'я у результаті аварії на Чорнобильській АЕС?

Що стосується дитячої захворюваності (серцево-судинні симптоми у дітей, таких як артеріальна гіпертензія, нейроповедінкові і когнітивні функції), як це було у випадку з уродженими дефектами, наявні в даний час дані не дозволяють зробити остаточні висновки, але досить важливі для обґрунтування подальшого проведення високоякісних досліджень захворюваності у дітей, що проживають на забруднених територіях.

Що стосується дітей, які проживають на забруднених територіях, численні дослідження були опубліковані у відношенні не ракових захворювань у ліквідаторів, але, як підкреслює доповідь, багато з них також не опубліковані англійською мовою, і часто є спірними у зв'язку з низкою похибок і супутніх факторів ризику, таких як надмірна вага, гіперхолестеринемія, куріння, вживання алкоголю тощо.

9. Які були радіонуклідів, викинутих з реактора Чорнобильської атомної?

За даними доповіді НКДАР ООН, радіонукліди, що були викинуті з реактора і викликали опромінення людей, в основному це були йод-131, цезій-134 і цезій-137. Йод-131 має короткий період радіоактивного напіврозпаду (вісім днів), але він може бути надійти до організму людини відносно швидко з повітря, а також в результаті споживання забрудненого молока і листових овочів. Йод локалізується в щитовидній залозі. З причин, пов'язаних з вживанням молока і молочних продуктів немовлятами і дітьми, а також через розмір їхньої щитовидної залози та обмін речовин, дози опромінення, як правило, у них вище, ніж у дорослих.

Ізотопи цезію мають відносно тривалий період напіврозпаду (цезій-134 - 2 роки, цезій-137 - 30 років). Ці радіонукліди призводять до довгострокового опромінення за рахунок перорального надходження (тобто з їжею і водою) і через зовнішнє опромінення від їх випадінь на ґрунт. Також в контексті оцінки опромінення було розглянуто багато інших радіонуклідів, пов'язаних з аварією.

Довідкові документи

• Recent scientific findings and publications on the health effects of Chernobyl - Working Party on Research Implications on Health. RADIATION PROTECTION NO 170 Directorate-General for Energy Directorate D — Nuclear Energy Unit D.4 — Radiation Protection 2011

Ця доповідь була підготовлена Робочою групою з дослідження наслідків на здоров'я та стандартів безпеки відповідно до статті 31 групою експертів у наступному складі: A. Friedl, R. Huiskamp, L. Lebaron-Jacobs, P. Olko, S. Risica, P. Smeesters (голова), R. Wakeford, S. Mundigl (вчений секретар).

• Повна доповідь з оцінками НКДАР ООН щодо радіаційних ефектів: http://www.unscear.org/docs/reports/2008/11-80076_Report_2008_Annex_D.pdf

НКДАР ООН (Науковий комітет ООН з проблем наслідків атомних випромінювань) був заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй в 1955 році. Її мандат в системі Організації Об'єднаних Націй полягає в оцінці та доповіданні про рівні та наслідки опромінення іонізуючим випромінюванням.

Інші посилання: Strategic research agenda: the health consequences of the Chernobyl accident. 2011. International Agency for Research on Cancer (IARC) . FP 7 Project ARCH (Agenda for Research Agenda on the Health consequences ogf the Chernobyl Accident).

Для того, щоб найкращим чином використовувати цю унікальну можливість для більш глибокого розуміння впливу радіації, проект ARCH розробив довгостроковий стратегічний план для досліджень в області впливу на здоров'я від Чорнобильської аварії і конкретних окремих проектних пропозицій, викладених у цьому документі, див.: http://arch.iarc.fr

Примітка: Основні висновки не перевірялися Науковою радою GreenFacts.

Джерело:

• greenfacts.org

Читати ще в контексті:

• Радіація. Дози, ефекти, ризики – 25 років по тому (оновлено)
• Доповідь НКДАР ООН 2012 - випромінення не є великою проблемою
• Do leukemia effects at low doses look convincing?
• Чи виглядають ефекти лейкемії при малих дозах опромінення переконливими?
• Ніяких серйозних вроджених дефектів не виявлено на території Керала з високим рівнем природної радіації
• Чи в основу будівлі радіаційного захисту покладено брехню?
• Чорнобильську справу у Франції закрили
• Ліквідатори - Радіологічні наслідки Чорнобиля
• Що не вбиває мене, те робить мене сильнішим
• Наша політика щодо захисту від радіації становить небезпеку для здоров'я суспільства
• 103 - просте число, але питання непрості