Результати загальнодозиметричної паспортизації України - що далі?

Напередодні 25-ї річниці Чорнобильської аварії традиційно сумно дивитися на результати "чорнобильських" парламентських слухань...

Напередодні 25-ї річниці Чорнобильської аварії традиційно сумно дивитися на результати "чорнобильських" парламентських слухань: тотальна констатація невирішених проблем і категоричні (але від того безпорадні) вимоги підвищити видатки на безліч "чорнобильських" програм. Ця безпорадність і туга, що демонструється вищим законодавчим органом України, ще більше підсилюється тим, що у 2010 році Верховна Рада взагалі відхилила проект Постанови "Про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (24-ті роковини Чорнобильської катастрофи)". Чи відповідає об'єктивний стан і розвиток радіаційної обстановки тим похмурим перспективам, які вже більше двох десятиріч нав'язуються суспільству?

Відповідь на поставлене питання знаходиться, зокрема, у результатах загальнодозиметричної паспортизації України (далі - Паспортизація). Паспортизація була розгорнута на виконання Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", особливо з урахуванням поправок до цього Закону від 1 липня 1992 р. № 2530-XII, якими були внесені дозові критерії визначення меж радіоактивно забруднених територій, а саме: 2-а зона (безумовного (обов'язкового) відселення) - більше 5 мЗв/рік, 3-я зона (гарантованого добровільного відселення) - більше 1 мЗв/рік, 4-а зона (посиленого радіоекологічного контролю) - більше 0.5 мЗв/рік. Задля об'єктивності треба зазначити, що єдиний і досі чинний поділ населених пунктів по зонах (так зване зонування) був встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106 ще до введення дозових критеріїв зонування.

Активне фінансування Міністерством надзвичайних ситуацій України і відповідне проведення паспортизації завершилось десь 2000 роком. Після цього друкуються ще декілька випусків Паспортизації, які переважно ґрунтуються на фактичних вимірюваннях, отриманих до 2000 року. Хоча поправками від 10 квітня 2008 року № 259-VI до ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що
дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення оприлюднюються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки, починаючи з 2009 року.
Аналіз

Зведені результати Паспортизації за 2006 рік містять такі дані і наведені у ГІС-відображені нижче:

Поля
Джерело
Тип НП, Назва, Район,
Область, Зона
Постанова КМУ від 23.07.1991 № 106
Cs-137 ґрунт (кБк/кв.м), Доза
2006 (мЗв), Cs-137 молоко
(Бк/л), Доза ЛВЛ (мЗв)
Паспортизація
Град Пв.Ш., Град Сх.Д.
координати, геокодування Google Maps
Площа (га), Населення
ВРУ, Адміністративно-територіальний устрій України



Всього, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106, категорія 2, 3 і 4 зон присвоєна 2163 населеним пунктам. До 2-ї зони віднесено 50 населених пунктів, до 3-ї - 830, до 4-ї - 1283. Всі населені пункти розподілені по 73 районах 12 областей України із загальним населенням не менш ніж 2 млн. 247 тис. осіб. Треба зазначити, що у даних по населенню на початок 2010 року, що оприлюднені на сайті Верховної Ради бракує інформації по 59 населених пунктів з переліку Паспортизації. Окрім того, певна кількість топонімічних назв населених пунктів у Постанові КМУ № 106 не відповідають іншим офіційним довідниковим джерелам, а за останні 15 років біля 50 топонімічних назв населених пунктів зникли, в основному, за рахунок злиття або, частково, переселення. Середня індивідуальна паспортна доза (усереднена з врахуванням населення у кожному населеному пункті) у 2006 році склала 0.29 мЗв і колективна доза - 661 люд*Зв. Нульові значення паспортної дози по Чернівецькій області насправді означає відсутність уточнених розрахунків на 2006 рік. Узагальнені дані представлені у таблиці нижче (НП - кількість населених пунктів).


Область
Рай-онів
Cs-137 ґрунт, кБк / кв.м
Доза 2006 (сер.), мЗв
Населе-ння
НП
Кол. доза, люд * Зв
Волинська
3
38.1
0.50
141305
166
70.6
Вінницька
8
16.1
0.12
125990
89
15.2
Житомирська
9
68.6
0.40
366549
700
146.1
Івано-Франківська
1
55.6
0.18
8259
5
1.5
Київська
19
46.1
0.15
869154
469
130.7
Рівненська
6
43.3
0.60
404543
339
243.3
Сумська
1
57.2
0.25
3147
11
0.8
Тернопільська
2
41.8
0.12
46350
10
5.4
Хмельницька
2
61.3
0.17
2846
9
0.5
Черкаська
13
56.6
0.18
152497
103
28.0
Чернівецька
2
63.3
0.00
20259
14
0.0
Чернігівська
7
33.9
0.18
105986
248
18.9
ПІДСУМКИ
73
49.6
0.29
2246885
2163
661.0


Сама по собі усереднена по всіх населених пунктах паспортна доза (0.29 мЗв) не дає уявлення про перевищення дозових рівнів для зонування. Це пов'язано із статистичним розподілом паспортної дози, так її величина знаходиться у діапазоні від 0.03 до 5.5 мЗв. Результати статистичного аналізу розподілу імовірності паспортної дози у 2006 році (на рисунку нижче) дають розподіл населення по зонах (у відсотках від паспортизованого населення), а саме: у 2-й зоні - 0.013 %, у 3-й - 6.4 %, у 4-й - 9.4 %, поза зонами радіоактивного забруднення - 84.2 %. Опубліковані на сьогоднішній день дані [4, 5] дають ґрунт для прийняття офіційних рішень щодо кардинального скорочення переліку населених пунктів із списку зон радіоактивного забруднення.



При цьому спеціалістами, які займаються обговорюваною проблематикою, не приховується факт надмірного консерватизму паспортних доз, особливо внутрішнього опромінення. Для аналізу співвідношення внутрішньої $$\tiny E_{int}$$ і зовнішньої $$\tiny E_{ext}$$ компонент паспортних доз $$\tiny E_p$$ була проведена лінійна апроксимація паспортної дози від вимірюваних величин, а саме: концентрації $$\tiny ^{137}Cs$$ у молоці $$\tiny M$$ та щільності поверхневого забруднення ґрунту $$\tiny ^{137}Cs - S$$. Зміст подібної апроксимації пояснюється тим, що на пізньому етапі Чорнобильської аварії доза внутрішнього опромінення формується переважно за рахунок $$\tiny ^{137}Cs$$ у молоці, а основним визначаючим фактором формування дози зовнішнього опромінення є той же $$\tiny ^{137}Cs$$ у поверхневому шарі ґрунту. Результатом зазначеної підгонки виявився наступний вираз \[E_p^{ap}=0.019+0.0072 \cdot M+0.0026 \cdot S\], де змінні мають таку розмірність: [$$\tiny E_p^{ap}$$]=мЗв/рік, [$$\tiny M$$]=Бк/л, [$$\tiny S$$]=кБк/кв.м. Помилка підгонки склала 10% з довірчим інтервалом у 90%, розподіл відхилення апроксимації $$\tiny E_p^{ap}$$ від значень $$\tiny E_p$$ має якісно симетричний вигляд. Як результат ми отримали окремі вирази доз внутрішнього і зовнішнього опромінення \[E_{int}=0.0072 \cdot M\] \[E_{ext}=0.0026 \cdot S\], де конверсійні коефіцієнти, відповідно, мають таку розмірність: [0.0072]=мЗв/рік/(Бк/л), [0.0026]=мЗв/рік/(кБк/кв.м).

Конверсійний коефіцієнт зовнішнього опромінення 0.0026 мЗв/рік/(кБк/кв.м) добре співвідноситься з результатами багатьох досліджень. Зокрема, у [6] описані результати досліджень, проведених у 1997-1998 роках сумісно українськими і японськими вченими під керівництвом Ю.О.Іванова, індивідуальних доз опромінення, фактору поведінки тощо за участі 273 мешканців зони відчуження. У досліджені був отриманий конверсійний фактор зовнішнього опромінення 0.0021 мЗв/рік/(кБк/кв.м) з урахуванням коефіцієнту запасу 3.1 (95% довірчий інтервал). Таким чином, якщо у Паспортизації і закладений консерватизм при визначенні зовнішнього опромінення, то він виглядає розумним, контрольованим і, тому, прийнятним.

Визначення доз внутрішнього опромінення згідно чинній методиці базується на оцінці надходження, у першу чергу пероральним шляхом з продуктами харчування. Оцінка дози через надходження через молоко і молочні продукти характеризується більш значними і чисельними невизначеностями, ніж у випадку зовнішнього опромінення, зокрема основні з них: репрезентативність вибірки проб молока; співвідношення споживання молока, виробленого у приватному секторі та у заводських умовах; споживання молока. Останній фактор за оцінками фахівців в останні два десятиріччя знизився на порядок.

В той же час фахівцями НЦРМ АМН України розроблені більш прямі методи оцінки доз внутрішнього опромінення населення в умовах хронічного опромінення на пізньому етапі радіоактивного забруднення, які базуються на прямих вимірюваннях вмісту $$\tiny ^{137}Cs$$ у організмі людини за допомогою лічильників випромінювання людини (ЛВЛ). Ці методи характеризуються значно меншими невизначеностями оцінки дози внутрішнього опромінення у порівнянні з методами, що базуються на визначені надходження радіонукліду у організм людини. На базі аналізу сотень тисяч вимірювань за всі роки після аварії у метод внесені відповідні залежності, які враховують сезонні коливання вмісту радіонукліду, пов'язані із періодичними коливаннями споживання лісових продуктів (гриби, ягоди), а також дичини і риби. Це додатково зменшує невизначеність оцінки. Дані вимірювань ЛВЛ в населених пунктах, що входять у перелік Паспортизації, взяті з [5] і базуються на результатах майже 167 тис. вимірювань ЛВЛ.

Показовою є кореляція між відношенням "молочної" дози / ЛВЛ дози і паспортною дозою. При тому, що медіана відношення "молочної" дози / ЛВЛ дози складає майже точно 1 (0.988), при значеннях паспортної дози вище 0.2 мЗв це відношення починає перевищувати 1 і поступово зростає із збільшенням паспортної дози, досягнувши 10 при значенні паспортної дози у 2 мЗв. Врахуємо те, що максимальні паспортні дози притаманні Рівненській і Волинській областям (середні значення по області - 0.6 і 0.5 мЗв, відповідно), і візьмемо до уваги те, що саме в цих областях щільність поверхневого забруднення ґрунту $$\tiny ^{137}Cs$$ менша за середню по всіх населених пунктах Паспортизації (49.6 кБк/кв.м). Решта областей (Вінницька, Київська, Тернопільська і Чернігівська), де паспортна доза менша за середню по Україні, характеризуються щільністю поверхневого забруднення ґрунту $$\tiny ^{137}Cs$$ меншою за середню по всіх населених пунктах Паспортизації. При цьому населення Рівненської і Волинської областей складає приблизно чверть всього населення, охопленого Паспортизацією.

У якості наочної демонстрації зазначених міркувань кореляція між відношенням "молочної" дози / ЛВЛ дози і паспортною дозою побудована на рисунку нижче.


Таким чином, максимальні дози загального розподілу паспортних доз завдячують переважно "молочним" дозам двох областей, які входять до найменш радіоактивно забруднених. Тобто оцінка компоненти паспортної дози за рахунок внутрішнього опромінення з використанням методу, що базується на прямих ЛВЛ вимірюваннях, менш консервативні і, маємо надію, більш точні ніж доза внутрішнього опромінення за оцінками "молочного" еквіваленту.

Для уявлення про те, що дасть перехід від "молочної" дози до ЛВЛ-дози внутрішнього опромінення побудуємо розподіл сумарної дози зовнішнього і внутрішнього опромінення, де остання компонента замінена на ЛВЛ-дозу замість "молочної". Результати статистичного аналізу розподілу імовірності сумарної дози у 2006 році (на рисунку нижче) дають розподіл населення по зонах (у відсотках від паспортизованого населення), а саме: у 2-й зоні - 0.0 % (жодного населеного пункту), у 3-й - 0.262 %, у 4-й - 4.7 %, поза зонами радіоактивного забруднення - 95 %.

Як результат, також покращуються загальностатистичні показники опромінення населення, а саме: середня індивідуальна доза і, відповідно, колективна доза зменшуються більш ніж на 30%, а максимальна індивідуальна доза зменшується майже вдвічі (див. таблицю нижче).

Кількість оброблених НП (*)
1977
Чисельність населення під паспортизацією (у 1977 НП), осіб
2212546
Середня індивідуальна сумарна доза, мЗв
0.18
Мінімальна індивідуальна сумарна доза, мЗв
0.03
Максимальна індивідуальна сумарна доза, мЗв
2.37
Колективна сумарна доза, люд*Зв
403.1
Примітка: (*) 1977 НП з 2163, для решти 186 НП відсутні повні дані по щільності забруднення, щільності забруднення та вмісту Cs-137 у організмі людини.

Висновки
  1. За опублікованими на сьогодні даними стан опромінення населення у населених пунктах з переліку Загальнодозиметричної паспортизації України дозволяє вивести більшість населених пунктів (із загальною часткою 85% населення) за межі зон радіоактивного забруднення.
  2. Поточний метод розрахунку паспортної дози характеризуєються високим рівнем консервативності. Конверсійний фактор для зовнішнього опромінення перевищує у 2-3 рази середнє значення. Завищення оцінки внутрішнього опромінення досягають і перевищують 10-разового рівня.
  3. Перехід на більш прямий метод оцінки внутрішнього опромінення, що базується на ЛВЛ-вимірюваннях вмісту Cs-137 в організмі людині, дає такі результати: у 2-й зоні – не залишається жодного населеного пункту, населенні пункти поза зонами радіоактивного забруднення заселені 95 % населення.
  4. З метою обґрунтування ступеня консерватизму у подальшому при проведенні Загальнодозиметричної паспортизації України необхідно базувати розрахунок чітко на середніх (або медіанних) значеннях і з коефіцієнтом запасу, який побудований на нормативно затвердженому довірчому інтервалі дозової оцінки (скажімо 95% або 99%).
  5. До моменту оприлюднення Кабінетом Міністрів України даних щорічних паспортизацій  (згідно ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи") і оновлення Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106 необхідно провести такі роботи: (1) черговий перегляд методики паспортизації у бік зменшення зайвого консерватизму (особливо оцінок внутрішнього опромінення); (2) уточнення (у тому числі, експериментальне) даних прямих вимірювань (щільності забруднення ґрунту, вимірювань ЛВЛ, об'ємна активність продуктів харчування), заповнення прогалин у первинних експериментальних даних; (3) актуалізація топонімічних назв і популяційних показників населених пунктів; (4) проведення всебічних оцінок можливих економічних наслідків перегляду зонування населених пунктів внаслідок радіоактивного забруднення у результаті Чорнобильської аварії.
Заключення

Повернімося до того з чого почали: "чи відповідає об'єктивний стан і розвиток радіаційної обстановки тим похмурим перспективам, які вже більше двох десятиріч нав'язуються суспільству?" Підсумовуючи викладене у цій статті напевно можна сказати - ні. Об'єктивний стан опромінення населення на радіоактивно забруднених територіях дозволяє робити кардинальні кроки з реструктуризації і оптимізації чорнобильських витрат. Цей висновок обов'язково треба наголошувати, тиражувати і обговорювати на всіх офіційних і неофіційних форумах. Зрештою вищий законодавчий орган має скоригувати традиційні тужливо-сумні наголоси і акценти вже у наступній річній доповіді, присвяченій 25-річниці Чорнобильської аварії, у першу чергу з метою відходу публічної свідомості від образа жертви, з метою переходу у нехай тривалу, але ж фазу відновлення.

Пропозиції

Що можна і треба було б зробити у цьому контексті? Скорочення коштів, пропорційне населенню, що "виводиться" за межі зони радіоактивного забруднення, аж занадто прямолінійний захід щоб бути коректним як з об’єктивної точки зору, так і з боку суспільного сприйняття. Справа в тім, що завдяки статистичному характеру розподілу індивідуальних доз у кожному населеному пункті, значна частина населення буде мати індивідуальні дози вище паспортної дози для цього населеного пункту, а невелика частина населення з  певною ймовірністю буде наближатись або перевищувати навіть допустиму дозу (1 мЗв/рік). Якісно така картина спостерігатиметься у будь-якому населеному пункті в незалежності від його паспортної дози і реалістичного довірчого інтервалу оцінки.

Розподіл «тонким» шаром бюджетних коштів по кожному жителю, який проживає у зоні радіоактивного забруднення лише суто механістично відображає принцип справедливості, хоча насправді таким не є. Насправді ж, коли у конкретної людини виявляються небезпечні медичні прояви, які можуть бути пов’язані із наслідками Чорнобильської аварії, навіть сумарно всіх крихт персональних компенсаційних виплат не вистачить, щоби вийти із скрути.

Вихід є лише один - у корпоратизації (об’єднанні) інтересів всіх постраждалих від Чорнобильської аварії шляхом утворення державою спеціалізованого страхового фінансового фонду. Основні обов’язкові внески у цей фонд утворювались би за рахунок перенаправлення державою тих самих персоніфікованих компенсаційних виплат вже у якості страхових внесків у цей фонд. Це і буде насправді дієвим виконанням вимог статті 16 Конституції України. Окрім того, неспокуту матеріальну і моральну провину за Чорнобильську аварію та її наслідки ще й досі несе ядерна енергетика як національна так і міжнародна. Тому є всі підстави спонукати цих суб’єктів до фінансової участі у зазначеному фонді.

Посилання
  1. Постанова Верховної Ради України від 21 травня 2009 року № 1368-VI "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи".
  2. Закон України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".
  4. Инструктивно-методические указания: Реконструкция и прогноз доз облучения населения, проживающего на территориях Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате аварии ЧАЭС: Методика-97/ МЗ Украины, АМН Украины, МНС Украины, НЦРМ АМН Украины, НИИ РЗ АТН Украины - К., 1998. - 76 с.
  5. Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення (у розрізі районів). Під редакцією В.І. Холоші, МНС України, Київ 2008 р.
  6. Бондаренко О.О. та інші. Самопоселенці зони відчуження – радіологічні, організаційно-юридічні та соціально-психологічні аспекти їх життєдіяльності. Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, № 2 (24) жовтень 2004, Чорнобильінтерінформ, с. 3-16.
Автор

О.О.Бондаренко

Пов`язані

Чорнобиль 7452153655453996117

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item