Доповідь НКДАР ООН 2012 - випромінення не є великою проблемою

Дуже велика доповідь вийшла минулого місяця з дуже невеликим розголосом. В ній міститься висновок, про який в галузі ядерної науки йдуть...

Дуже велика доповідь вийшла минулого місяця з дуже невеликим розголосом. В ній міститься висновок, про який в галузі ядерної науки йдуть розмови протягом багатьох десятиліть - дози опромінення менше 0.1 Зв (10 бер), не є великою проблемою. Лінійна безпорогова дозова гіпотеза (linear non-threshold theory - LNT), не застосовується в дозах менше 0.1 Зв – цей діапазон є всеосяжним в області фонових рівнів по всьому світу, має найбільше значення для ядерної енергетики, більшості медичних процедур та у регіонах, постраждалих від аварій, подібних до Чорнобиля і Фукусіми.

Науковий комітет ООН з дії атомної радіації (НКДАР ООН) представив доповідь (НКДАР ООН 2012), у якій, серед іншого, говориться, що невизначеності в діапазоні низьких доз такі, що НКДАР ООН "не рекомендує множення низьких доз на великі числа осіб, для оцінки числа радіаційно-індукованих ефектів здоров'я населення, яке піддалося додатковому опроміненню на рівнях еквівалентному або нижче рівнів природного фону."

Ви знаєте, як все це робили з часів Чорнобилю. Як всі, як і раніше, досі роблять з даними Фукусіми.

Нарешті, світ може прийти до тями, а не витрачати час на речі, які не шкодять нам, і витрачати час на реальні реч. І на людей, які є у реальних злиднях. Як інфраструктурні та економічні руйнування, спричинені цунамі, як очищення фактично гарячих точок навколо Фукусіми, як догляд за десятками тисяч японців, які живуть в страху перед рівнями радіації настільки низькими, що страх сам по собі є єдиною річчю, що зашкоджує їм, як серйозно готується відновити свою ядерну потужність і слухати МАГАТЕ і США, коли пропонуються поліпшення.

Рекомендації щодо випромінення в цій доповіді уточнюють те, що може і не може бути сказано про ефекти на здоров'я окремих осіб і великих груп населення від низьких доз опромінення. Фонові дози, починаючи від 2.5 мЗв до 3.5 мЗв не підвищують захворюваність на рак і не мають помітного впливу на здоров'я населення. Крім того, фонові дози від 2.5 мЗв до 1 мЗв не знижують захворюваність раком і не призводять до будь-яких інших проблем із здоров'ям.

Примітка - більшість дискусій щодо гострого і хронічного опромінення приводять до висновку меншої біологічної дії останнього. Таким чином, доза 0.1 Зв на рік в хронічній формі не має жодного ефекту, а 0.1 Зв в місяць може.

НКДАР ООН також не виявив жодних спостережуваних наслідків для здоров'я від ядерної аварії в 2011 році в Фукусімі. Жодних.

Японський народ може знову почати вживати свої власні продукти харчування і знову повертатися в райони, лише трохи забруднені радіацією на рівнях, схожих до фонових рівнів в багатьох регіонах світу, таких як Колорадо і Бразилія.

Низькозабруднений ґрунт, листя та сміття в префектурі Фукусіма накопичуються в ммісцях тимчасового зберігання. (Фото James Hackett, RJLee Group)
Величезна марна трата грошей, яка відбувається по очищенню зараз, просто рухаючи навколо бруд і листя, може бути переспрямована на очищення реального забруднення безпосередньо навколо Фукусіми з використанням сучасних технологій. Економічні і психологічні втрати, викликані помилковою інтерпретацією лінійної безпорогової моделі «доза-ефект» при дозах менше 0.1 Зв були надзвичайно шкідливими для населення Японії, яке вже до того ж знаходилось у стані стресу, і продовження цього стану речей було б злочинним.

Резюмуючи LNT, лінійна безпорогова гіпотеза полягає в припущенні, що будь-яке випромінення смертельно, і немає дози, нижче якої шкідливі ефекти не відбудуться. Подвоєння дози подвоює кількість випадків раку. Гіпотезу було вперше висунуто після Другої світової війни Германом Мюллером, і вона була прийнята світовою спільнотою, в тому числі НКДАР ООН. Основним застосуванням гіпотези було використання в якості козира в часи Холодної війни, щоб змусити припинення випробувань ядерної зброї. Страх радіації, який зрештою опанував світоглядом став побічним ефектом цього застосування.

Звичайно, подвоєння дози не подвоює випадків раку в діапазоні доз нижче 0.1 Зв/рік. Взагалі це не має жодного ефекту. Серед мільйонів працівників ядерної галузі, які уважно обстежувались протягом 50 років не виявлено смертність від раку вищу, ніж у населення в цілому, хоча й вони мали середні дози від декількох до десяти разів вище. Люди, що живуть в Нью-Мексико і Вайомінгу мають річну дозу в два рази більшу ніж ті, хто живе у Лос-Анджелесі, але мають нижчі показники раку. Цього не могло б статися, якщо LNT була б вірною, бо LNT стверджує, що цього не могло статися.

Нема жодних спостережуваних ефектів в будь-якій групі населення на планеті, які підтверджують вірність LNT нижче 0.1 Зв/рік, навіть у районах Близького Сходу, Бразилії та Франції, де природний фон опромінення перевищує 0.1 Зв/рік.
Радіаційна залежність щорічної смертності раку на 100 тис. для кожного штату США протягом 17-річного періоду. Не існує жодної кореляції з дозою опромінення. Штати із значно вищими дозами, більш ніж 2.7 мЗв/рік, таких як Колорадо, мають нижчі показники захворюваності раком, ніж штати з набагато нижчою середньою дозою такі, як Джорджія. (Від Frigerio і Stowe, 1976 з останніми даними щодо радону)
НКДАР ООН є незалежним органом, міжнародних експертів, які регулярно зустрічаються з 1955 року і допомогли встановити випромінення, як найкраще зрозумілий канцерогенний чинник в світі через свої дослідження груп людей, які пережили атомні бомбардування, наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, промислових радіаційних аварій і лікування за допомогою радіації.

Цей звіт є позитивною зміною. Доповідь, затверджена Генеральною Асамблеєю ООН, тепер буде служити орієнтиром для всіх країн світу у створенні своєї власної національної політики в галузі радіаційної безпеки.

Це неймовірно важливо для Японії і України, де зміни національних нормативів набули ознак вкрай неадекватної надчутливої реакції у відповідь на Фукусіму і Чорнобиль, особливо на продукти харчування, використовуючи LNT таким чином, яким вона не повинна бути використана.

Нормативні обмеження по радіоактивності в продуктах харчування (в Бк/кг)

Країна
Вода
Молоко
Продукти
Продукти для дітей
Японія*
10
200
100
50
США
1200
1200
1200
1200
ЄС
1000
1000
1250
400
Україна**
2
100
150***
40
* Японія ввела нові межі для радіоактивності в продуктах
** Україна переглянула межі для радіоактивності в продуктах у 2006 році, дані приведені для цезія-137
*** Певна середньозважена оцінка. Насправді величина варіюється для різних неконцентрованих продуктів від 40 до 600 Бк/кг

Прийнятні у світі обмеження на рівні радіоактивності в продуктах харчування становлять 1000 Бк/кг. З врахуванням у першу чергу цезію-137 та стронцію-90, ці рівні були встановлені такими організаціями, як МАГАТЕ і НКДАР ООН після десятиліть досліджень. Через громадські страхи щодо випромінення, які поширювались у ЗМІ після аварії на Фукусімі, Японія зменшила допустиму межу вдвічі сподіваючись на заспокійливу дію. Але рівень страху залишався високим, тому Токіо знизив межі до однієї десятої міжнародних стандартів.

Чи повинно це було викликати спокій? Розповідаючи громадськості (через суттєве зниження нормативів), що випромінення є ще більш смертоносним, ніж вони думали? Те, що їх їжа є токсичною? Чи були вони свого розуму?

Це було ненавмисним наслідком того, аби люди ще більше боялися, що вони їдять, відносячи безпечні харчові продукти у страшні категорії і обмежуючи експорт продовольства, в результаті був отриманий ще більший економічний і соціальний збиток.

Раптом, всі види зазвичай безпечних харчових продуктів стали забороненими. Дикі гриби з префектури Аоморі в даний час заборонено, оскільки вони мають рівні цезію близько 120 Бк/кг. Цей цезій не має нічого спільного з Фукусімою, а радіоактивність грибів типова для цього виду їжі по всьому світу і, якщо б не аварія, то на такий рівень взагалі б ніхто не звернув би уваги.

Японському народу нема за що бути покараним. Але ці нові результати і звіти НКДАР ООН показують, що він таки покараний. Не існувало жодних причин для зниження обмежень радіоактивності у продуктах харчування, особливо після того, як короткоживучі нукліди давно геть розпалися. Одне з неправильних припущень було таким, що люди в Японії будуть споживати лише забруднені продукти харчування, що було абсолютно неправильним і безпідставним. Міжнародні обмеження були встановлені з дуже вагомих причин, зниження їх не мало жодного сенсу, крім подальшого болячого удару по фермерах і споживачах в Японії.

Голова НКДАР ООН Вольфганг Вайсс заявив, що жодних ефектів радіації на здоров'я японського населення, працівників та дітей в районі пошкодженої АЕС не було відзначено, згідно з вже опублікованих досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я і Токійського університету. Дози отримані людьми поруч з пошкодженою електростанцією були настільки низькими, що жодного помітного впливу на здоров'я не можна було очікувати.

Японський уряд, незважаючи на всі свої невдачі, зробив правильно, швидко евакуювавши населення префектури Фукусіма і запобігши споживання забруднених продуктів харчування та води. Це виглядало у разючому контрасті з Чорнобильською аварією, коли Совєти навмисно тримали громадськість в темряві неінформованості.

Надходження до організму людини короткоживучих ізотопів йоду-131 з його відомим ризиком раку щитовидної залози при поглинанні в щитовидній залозі дітей і молодих людей було єдиним значним радіогенним наслідком для здоров'я населення від Чорнобильської аварії. Та Совєти могли б запобігти і цьому, діючи швидко і відкрито. Звичайно, Совєти не дуже-то піклувались про населення.

Цього не сталося в Японії. Йод-131 з періодом напіврозпаду усього 8 днів, розпався протягом декількох місяців після аварії і, як з'ясувалося, не було зафіксовано випадків надходження значної активності йоду-131 до організму людини.

Згідно з повідомленнями, шість робітників АЕС Фукусіми отримали сумарні дози вище за 0.25 Зв під час їхньої участі у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, в той час як 170 робочих отримали дози від 0.1 до 0.25 Зв. Жоден з опромінених не показав побічних ефектів і, швидше за все, цього ніколи не буде. Радіація не зіграла жодної ролі у випадковій загибелі шести робочих АЕС Фукусіма з моменту аварії, загиблих від нещасних випадків.

Так, є медичні наслідки випромінення вище 0.1 Зв, що статистично збільшуються до 1 Зв, але навіть в цьому вищому діапазоні їх важко побачити на відносно невеликих за кількістю групах людей. Єдина з подій опромінення у цьому діапазоні, коли великі групи населення одержали від 0.1 Зв до 1 Зв, то були атомні бомбардування Японії під час Другої світової війни.

Радіобіологічні ефекти радіації тільки починають проявлятися при високих рівнях гострої поглиненої дози понад 1 Зв, і навіть тоді треба виключити інші можливі причини, перш ніж випромінення може бути однозначно названо причиною. Так каже НКДАР ООН.

Зрештою, якщо ми не будемо переорієнтовувати себе на те, що вірно відносно випромінення, а не на наш страх, ми не зможемо бути громадянами Японії, Білорусі та України, і ми будемо продовжувати витрачати час і гроші на неправильні речі. Можна сказати впевнено, що анти-ядерні ідеологи і теоретики змови не сприймуть цю доповідь ООН, може згодом ... так чи інакше вони не люблять Організації Об'єднаних Націй.

Джерела:
Читати ще:

Пов`язані

Статті 3951304951699644502

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item