Малі молекули в крові можуть вимірювати ефекти опромінення

Дослідники раку з Університету штату Огайо ідентифікували молекули в крові, які можуть точно оцінити ймовірність променевої хвороби після опромінення іонізуючим випромінюванням. Дослідження на тваринах, проведене дослідниками з Центру всеосяжного дослідження раку (Comprehensive Cancer Center) штату Огайо, показує, що рентгенівські промені і гамма-промені змінюють передбачуваним чином рівень певних молекул в крові, які називаються мікроРНК.

Якщо ці результати підтвердяться на людині, то результати можуть привести до нових методів для швидкого виявлення осіб з високим ризиком гострої променевої хвороби після професійного опромінення або інцидентів, таких, як недавня ядерна аварія на Фукусімі. МікроРНК маркери можуть також допомогти лікарям планувати променеву терапію для кожного пацієнта з урахуванням індивідуальної реакції на променеву терапію, говорять дослідники.

Отримані результати представлені в журналі PLoS ONE.

"Наша стаття представляє виявлення мікроРНК маркерів у мишей, у яких були відібрані проби сироватки для оцінки радіаційного відгуку і отриманої дози в результаті опромінення", говорить керівник дослідження доктор Чакраварті (Arab Chakravarti), професор радіаційної онкології. "Точна оцінка доз має вирішальне значення для прийняття медичних рішень, і для своєчасного призначення терапії для запобігання або зменшення гострих і віддалених наслідків".

Одного дня отримані результати також можуть дозволити лікарям оцінювати ступінь індивідуальної радіаційної токсичності в ході терапії. "Це буде особливо важливо для пацієнтів з випадками лейкемії та лімфоми, які отримують загальне опромінення тіла під час підготовки до трансплантації стовбурових клітин", говорить доктор Чакраварті.

Перший автор дослідження доктор Надурарамбіл Джейкоб (Naduparambil Jacob), професор з радіаційної онкології, зазначив, що дослідження могло б стати важливим кроком у розвитку біологічної дозиметрії, або біодозиметрії, технології для виявлення осіб з високим ризиком гострих захворювань, пов'язаних з випроміненням, які розвиваються протягом декількох тижнів після опромінення, та раку і дегенеративних захворювань, які можуть виникнути через місяці або роки.

"Біодозиметрія є новою концепцією, яка могла б дозволити нам виявити осіб, які потребують негайного лікування після опромінення і краще розвивати персоналізоване планування опромінення при лікуванні пацієнтів", говорить Джейкоб.

Для цього дослідження, Чакраварті, Джейкоб та їхні колеги оцінювали залежно від дози зміни в рівнях з 88 окремих мікроРНК в сироватці мишей після одноразового гострого, а також фракціонованого опромінення, що характерно при променевій терапії перед трансплантацією стовбурових клітин. Зразки були зібрані з опромінених та контрольних тварин 24 або 48 годин після опромінення.

Основні висновки дослідження включають таке:

• Після одноразового опромінення, маркер мікроРНК-150 показав явне зниження з часом у міру збільшення дози опромінення, зі зниженням на 30 відсотків після 24 годин і на 50 відсотків після 48 годин, навіть при найнижчій експозиції опромінення у 1 грей.
• Маркери мікроРНК-200b і мікроРНК-762 показали підвищення рівнів після експозиції, зі більш вираженим змінами у тварин, які отримували високі дози.
• Тварини, які отримали фракціоновані дози, показали аналогічні зміни, наприклад, рівень мікроРНК-150 впав приблизно на 50 відсотків після 24 годин у тварин, які отримували 4 грея.

Джерело:
medicalxpress.com