Ризики, що часто упускаються при медичному опроміненні

Радіація, як і алкоголь, це палиця з двома кінцями. Вона має безперечні медичні переваги: ​​за допомогою радіації можна виявити приховані проблеми, від зламаних кісток і пошкодження легенів до дефектів серця і пухлин. Також радіація використовується для терапії, а іноді і виліковування певних видів раку.

Але радіація також несе потенційні серйозні медичні недоліки: здатність до пошкодження ДНК, що від 10 до 20 років потому, може викликати рак. Лише комп'ютерна томографія (КТ), що завдає опромінення людини від 100 до 500 разів більше ніж те, що пов'язане зі звичайною рентгенівською діагностикою, в даний час дає три чверті радіаційного опромінення американців, що, як вважають, приводить до 1.5 % від усіх випадків раку, які спостерігаються в Сполучених Штатах. Хоча остання оцінка носить дискусійний характер.

Визнання цієї небезпеки і тривога з приводу підвищення останніми роками радіографічних досліджень спонукали численних експертів, в тому числі деяких радіологів, на те, щоб закликати до більш ретельного розгляду необхідності радіологічних досліджень.

"Спостерігається збільшення кількості всіх видів радіографічних досліджень, але на КТ припадає основна частина", каже д-р Ребекка Сміт-Бідман (Rebecca Smith-Bindman), фахівець в області радіології і біомедичних зображень в університеті Каліфорнії, Сан-Франциско. "Ми чітко бачимо дуже поширене надмірне використання. Більше 10 відсотків пацієнтів щороку отримують дуже високі дози."

Тонкощі належного використання медичного випромінення, на думку експертів, полягають в збалансованості потенційних ризиків і відомих переваг. Але, незважаючи на астрономічне зростання останніми роками використання випромінення для отримання медичних зображень, ця збалансованість занадто часто ігнорується. Наслідками цього є непотрібні медичні витрати і ризики для майбутнього здоров'я пацієнтів.

І лікарі, і пацієнти мають відповідальність краще зрозуміти переваги та ризики, і розглядати їх уважно, перш ніж лікарі призначать пацієнтам проходження радіологічної процедури.

Пацієнти можуть бути здивовані, дізнавшись, що деякі з новітніх застосувань радіографії, у тому числі КТ коронарних артерій для пошуку накопичень кальцію, ще не пройшли науково обґрунтованих клінічних випробувань і, таким чином, їх істинні вигоди, в кращому випадку, є припущенням. Експерти підрахували, що широке використання сканування коронарних артерій, що завдає від 50 до 150 разів вище опромінення ніж рентген грудної клітини, може призвести до 42 додаткових випадків раку на кожні 100 000 чоловіків, які проходять таку процедуру, і 62 випадків на 100 000 жінок.

На кожні 1000 людей, які проходять КТ серця, опромінення додає один додатковий випадок раку до вже наявних 420. Цей ризик може здатися несуттєвим, але не для тих, хто підпадає під нього.

Ускладнюють справу значні варіації - іноді в десять разів і більше - в значенні опромінення, якому піддаються пацієнти від однакової процедури в різних закладах, або навіть в одному закладі у різний час.

Незважаючи на те, що канцерогенні ефекти радіації є накопичувальними, ніхто не відстежує попередньо отримані дози опромінення пацієнтів. Навіть, коли пацієнтів просять про додаткові тестування, мета майже завжди порівнювати нові результати зі старими, без оцінювання ризиків додаткового випромінювання.

Як д-р Майкл С. Лауер (Michael S. Lauer) з Національного інституту серця, легенів і крові писав три роки тому у журналі New England Journal of Medicine: «Навряд чи доходить д питання радіаційного опромінення, тому що кожна процедура розглядається в ізоляції, ризики, пов'язані з кожною процедурою низькі і, здавалося б, незмірні і будь-який випадок радіаційно-індукованого раку не з'явиться протягом багатьох років і не може бути легко пов'язаний з минулими радіографічними процедурами".

Після ретельного аналізу екологічних причин та факторів ризику щодо раку молочної залози Інститут медицини повідомив у своєму звіті 2011 року, що достатні докази ризику були знайдені лише для комбінованої гормональної терапії, що використовуються для жінок в період постменопаузи і радіаційного опромінення в дозах, значно вищих за ті, що отримані в ході мамографії.

Кожен піддається певному фоновому опроміненню - близько трьох мілізівертів на рік від космічних променів, газу радону та радіоактивних елементів Землі. До 1980 року, відповідно до видання Harvard Health Letter, різні штучні джерела такі, як медичні тести, атомні електростанції, радіоактивні опади, телевізори, комп'ютерні монітори, детектори диму і безпеки в аеропортах сканери, додали ще 0.5 мілізіверт на рік.

Тепер, однак, дози радіації, що застосовуються в медицині співставимі з радіаційним фоном, додавши ще три мілізіверти щороку до середньої індивідуальної дози людини. (Мамографія додає 0.7 мілізівертів, а 3-D мамографія подвоює цю дозу.)

Є багато причин цього зростання. Приватні лікарі, які купили радіографічну апаратуру, як правило, використовують її вільно з тим, щоб окупити витрати. Те ж саме стосується лікарень, що розташовані всього в декількох милях один від одної і дублюють без необхідності деякі види обладнання для того, щоб похвалитися власними найостаннішіми можливостями для виявлення захворювань. Лікарі, які направляють пацієнтів на проходження тестів, не відчувають на собі негативні наслідки, а пацієнти відчувають, що отримують найбільше, що сучасна медицина може запропонувати.

Доктор Лауер писав у коментарі про серцеві тести: "Більшість лікарів, які направляють пацієнтів на радіографію не відчувають жодних фінансових наслідків від процедур недоведеної якості. Навпаки, їм або їх колегам платять за їх послуги, та їх пацієнти теж не скаржаться, бо витрати покриваються за рахунок третіх осіб. Пацієнти раді отримати ретельну оцінку, що включає кращі передові технології."

Згідно з новим дослідженням, зростання в галузі медичної візуалізації явно виходить за рамки фінансових мотивів. Д-р Сміт-Бідман та її колеги повідомили в червні в журналі Американської медичної асоціації (Journal of the American Medical Association), що різке зростання радіографічних досліджень у період з 1996 до 2010 років, у тому числі потроєння КТ, сталося в шести великих системах охорони здоров'я з передоплатою, де фінансові стимули повинні були б заохочувати меншу, а не більшу, кількість тестувань. Збільшення тестувань подвоїло частку пацієнтів, які отримали високі або дуже високі рівні радіаційного опромінення.

За повідомленнями дослідників до 2010 року на кожні 100 дорослих пацієнтів проводилися 20 КТ, на кожні 100 пацієнтів у віці від 65 до 75 було проведено близько 35 КТ. А серед від 10 до 20 відсотків дітей у дослідженні, які пройшли одну процедуру КТ голови, дози опромінення знаходилися в діапазоні, що призводить до потроєння ризику подальшого розвитку раку мозку або лейкемії.

Д-р Сміт-Бідман закликала пацієнтів до участі у прийнятті рішення щодо проходження процедур медичної візуалізації. Вона сказала: "Пацієнти повинні запитати: "Для чого це тестування? Чи потрібно воно мені? Навіщо? Чи потрібно воно мені зараз?"

Законодавство може допомогти скоротити або хоча б слідкувати за дозами опромінення, сказала вона, посилаючись на закон Каліфорнії, який набув чинності в липні 2012 року і вимагає, щоб дози від КТ реєструвалися в історії хвороби кожного пацієнта і щоб випадкові передозування негайно доводились до відома відповідних державних органів.

Якщо б такі записи стали обов'язковим національним стандартом, електронні медичні записи змогли б допомогти лікарям і пацієнтам стежити за радіаційним опроміненням і забезпечили додатковий стимул, щоб уникнути непотрібних радіографічних процедур.

Променева терапія для лікування раку супроводжується набагато більш високими дозами, ніж використовувані під час радіографії. Вже давно відомо, що ці процедури, збільшують ризик повторного раку для пацієнта. Лікарі вважають цей ризик від променевої терапії прийнятним, коли метою є запобігти смерті від первісної пухлини.

У звіті 2011 року дослідників з групи Lancet Oncology Національного інституту раку та M.D. Anderson Cancer Center в Х'юстоні було повідомлено, що серед 647672 дорослих пацієнтів, у яких лікували рак п'ять і більше років тому, близько у 0.5 відсотка розвинувся повторний рак роком пізніше, що пов'язано з променевою терапією першого раку. Більше половини випадків другого раку відбулися у тих, хто пережив рак молочної залози і простати.

Як і очікувалося, ризик розвитку другого раку був найвищим серед тих, які спочатку лікувалися в молодшому віці і найчастіше піддавалися високим дозам опромінення.

В останні роки, радіологи зробили великі зусилля, щоб обмежити радіаційне опромінення нецільових органів - наприклад, за допомогою конуса променя при лікуванні раку молочної залози - що має знизити ризик радіаційно-індукованих других раків.

Джерело:

• nytimes.com