Чи виглядають ефекти лейкемії при малих дозах опромінення переконливими?

Цього місяця в журналі Environmental Health Perspectives опублікована стаття, що спирається на дослідження більш ніж 110 тисяч чорнобиль...

Цього місяця в журналі Environmental Health Perspectives опублікована стаття, що спирається на дослідження більш ніж 110 тисяч чорнобильських ліквідаторів-українців. Автори статті прив'язують 14% випадків лейкемії у цій когорті дією радіації.

Ризики більшості видів лейкозів в результаті гострого опромінення великими дозами іонізуючого випромінення добре відомі. Але ризик, пов'язаний з довготривалим (хронічним) опроміненням, і зв'язок між опроміненням і хронічним лімфолейкозом (ХЛЛ) не ясні. Тому дослідниками була поставлена ціль: оцінка відносного ризику ХЛЛ і не-ХЛЛ під впливом хронічного опромінення малими дозами.

Автори зрештою дійшли до таких висновків: Опромінення низькими дозами і низькими потужностями доз працівників, які приймали участь у роботах з ліквідації наслідків чорнобильської аварії, призвело до значного збільшення ризику лейкемії, що статистично узгоджується ефектами, отриманими для для людей, яки пережили атомне бомбардування в Японії у 1945 році. На основі первинного аналізу, автори зробили висновок, що ХЛЛ і не-ХЛЛ є радіочутливими.

Після перегляду згаданої статті виникає певне загальне враження: висновки, зроблені не виглядають переконливими. Наведемо деякі коментарі з цього приводу:

Перше, що кидається в очі, що SD (стандартне відхилення) середнього опромінення для основної і контрольної груп приблизно в 2,5 рази вище, ніж сама середня доза (M) (див. таблицю 1). Маючи на увазі, що доза є позитивною величиною, таке співвідношення SD/M означає, що розподіл дози дуже несиметричний і використання нормального розподілу для його підгонки не є коректним. Більш природно було б очікувати, чогось на кшталт логарифмічної форми розподілу індивідуальних доз. Для такого розподілу його центральний статистичний момент розраховується на основі медіанного значення, а не середнього. Крім того, для розподілу із затягнутим правим хвостом середнє значення дуже ненадійне і, як правило, значно вище медіани. Просто подивиться таблицю 1, де максимальна доза майже в 30 разів вище за середню дозу для обох груп, а мінімальна доза дорівнює нулеві!

Кожна дозова оцінка, зроблена в цій роботі методом Realistic Analytical Dose Reconstruction with Uncertainty Estimation (RADRUE) також має власні похибки. Але ці похибки навіть не згадуються. Так, згідно рисунку 1 похибка дози (горизонтальні відрізки) не відображена там. Можна лише припускати, наскільки великими ці похибки можуть бути в методі такого роду як RADRUE.

І останнє, але не найменш значне застереження. Вочевидь, що остаточні висновки в статті зроблені в умовах значної невизначеності, тобто в умовах (1) великих статистичних похибок величини оціненого відносного ризику, (2) некоректної форми підгонки статистичного розподілу доз опромінення і (3) великих прихованих похибок доз. При цьому основний висновок авторів полягає в прояві додаткового ефекту 26% на 1 Гр (в статті це записано так: ERR/Gy = 1.26). Але враховуючи, що різниця між середньою дозою основної і контрольної груп складає лише 50 мГр (50 = 132 - 82, див. таблицю 1) фактичний (абсолютний приріст) додатковий ефект, який спостерігався авторами, становив лише 1.3% (26% * 50/1000 = 1.3%).

Отже ефект у 1.3% для основної когорти з 137 випадків, коли суто статистична похибка (тобто корінь квадратний від дисперсії Пуассонівського розподілу, див., наприклад, Розподіл Пуассона) складатиме ~ 12 (SQRT(137)), а також в умовах інших значних похибок, навряд чи можна вважати переконливим.

Джерело:
  • Lydia B. Zablotska, et. al. Radiation and the Risk of Chronic Lymphocytic and Other Leukemias among Chornobyl Cleanup Workers. Environmental Health Perspectives, November 8, 2012, http://ehp.niehs.nih.gov/2012/11/1204996/

Пов`язані

Чорнобиль 2354951136219151055

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item