Радіація. Дози, ефекти, ризики – 25 років по тому (оновлено)

З часу виходу публікації НКДАР ООН «Радіація. Дози, ефекти, ризики» минуло майже 26 років. Так трапилось, що невдовзі після її виходу відбулася одна з найвідоміших і масштабних трагічних подій 20-го сторіччя, що зараз окреслюють одним словом – Чорнобиль.

Саме Чорнобильська аварія кардинально змінила світ людини: зупинено або призупинено багато національних програм розвитку атомної енергетичної галузі, громадське відношення до перспектив використання ядерної енергії попри зростання усвідомлення обмеженості викопного органічного палива і пов'язаних з ним проблем глобального потепління стало обережнішим, набула прискорених темпів розвитку галузь поновлювальної енергетики і енергозбереження, відношення до безпеки атомної енергетики стало набагато прискіпливішим, а контроль дотримання радіаційної безпеки з боку громадськості та держав став набагато ретельнішим, радіоактивні відходи стали об'єктом безперервної занепокоєності суспільної думки, отримано великий обсяг нових знань про дію іонізуючого випромінювання на людину, виникло і стабільно увійшло в ужиток запеклих дискусій поняття «малих доз радіації», зазнали значного прогресу і оптимізації методи променевої терапії та діагностики (і не лише у медицині) у бік зменшення доз опромінення з одночасним підвищенням якості результату аналізу, Чорнобиль увійшов у світову десятку найбажаніших місць відвідань.

Пропонований читачам переклад українською мовою книги «Радіація. Дози, ефекти, ризик» є фактично коротким резюме робіт, проведених за тридцять років (до 1985 року) у рамках НКДАР ООН. Незважаючи на стислість викладу, книга знайомить читачів з багатьма цікавими і практично важливими даними стосовно природної радіації; у ній дається оцінка потенційної небезпеки впливу атомної енергетики і підприємств ядерного паливного циклу в порівнянні з традиційними джерелами енергії; обговорюються наслідки варварського бомбардування в серпні 1945 року японських міст Хіросіми і Нагасакі і ряд інших питань. Необхідно відзначити, що оригінальна публікація була підготовлена до тридцятирічного ювілею НКДАР ООН (у 1985 році), тому в ній нічого не сказано про аварію на Чорнобильській АЕС.

Твердження, що публікація представляє беззаперечні істини, було б перебільшенням. Так, засаднича теорія радіаційного онкогенезу на сьогоднішній день не завершена. Одному з її базових компонентів - LNT припущенню - не тільки бракує аргументів в області доз, умовно, нижче 100 мЗв на рік, але існують статистично обґрунтовані дослідження, що дають підстави до альтернативних залежностей «доза-ефект» на кшталт радіаційного гормезиса. З іншого флангу супротивники атомної енергетики наводять аргументи щодо надчутливості людини в області «малих доз». В умовах подібних суперечностей МКРЗ обмежило застосування LNT припущення лише цілями радіаційного захисту (тобто - нормування, планування, регулювання опромінення).

Взагалі такий широкий діапазон взаємовиключних уявлень про дію радіації на людину в світовій спільноті набув всіх ознак кризи базових наукових знань у цій сфері, подолання якої неминуче через гносеологічний катарсис. Окрім всього, ця криза має соціально-економічно-етичну складову,  пов'язану з непрозорим розподілом користі та ризиків від використання радіації, а, у першу чергу, атомної енергії.

Тим не менш, Чорнобиль не відвернув людство від використання радіації, а у певних галузях воно навіть поширюється (наприклад, томографія, певне відновлення програм атомної енергетики у ряді країн).

Попри все зазначене вище, дивним, майже парадоксальним, виглядає те, що публікація НКДАР ООН не втратила своєї актуальності попри значні зміни, що відбулися у світі після її виходу. Тому є декілька пояснень. Фундаментальні загальновизнані знання у сфері дії радіації на людину за минулі 25 років значно розширилися, але принципові закономірності залишилися непохитними. Вагомим підтвердженням тому є поява у 2007 році публікації МКРЗ №103 (див. http://urps-notices.blogspot.com/2010/10/103.html), що вийшла на заміну публікації МКРЗ №60 від 1990 року. Також дана публікація надає всеохоплюючий огляд видів, джерел і шляхів опромінення людини у сукупності з чисельними оцінками. Але основною причиною можна назвати високу вимогливість до достовірності представлених даних і висновків у сполученні з неупередженістю авторської позиції та доступністю викладення. Саме останнє сполучення дає змогу утримуватись даній публікації у центрі рівноваги світоглядних буревіїв, пов'язаних з біологічною дією і практичним застосуванням радіації.

Джерело:

• wiki.urps.info/uk/ (повний текст перекладу українською мовою)