Аеропортові сканери: торгівля однією небезпекою за іншу?
З появою у аеропортах новітніх сканерів всього тіла, що прийшли на заміну металопошукувачам і ручному обшукуванню, виник туго зав'яз...
http://urps-notices.blogspot.com/2011/01/blog-post_27.html
З появою у аеропортах новітніх сканерів всього тіла, що прийшли на заміну металопошукувачам і ручному обшукуванню, виник туго зав'язаний комплекс "гарячих" питань у сферах безпеки польотів від ризиків тероризму, радіаційної безпеки і особистої конфіденційності. На листопад 2010 року майже 400 таких сканерів встановлено у 68 аеропортах США. Не дивно, що безпека і ефективність цих сканерів всього тіла все ще "гаряче" обговорюється.
Існують два типи системи сканування:
Міліметровохвильова технологія використовує низькопотужні радіохвилі з двома обертовими антенами, що сканують пасажирів з голови до ніг. Міліметровохвильові сканери випускають електромагнітне випромінювання, що само по собі є також спірним – візьміть хоча б індустрію бездротового мобільного зв’язку. Вчений Abiy Деста з FDA (Food and Drug Administration, США) говорить: "міліметровохвильові системи безпеки, які відповідають межам, що встановлені Інститутом інженерів електротехніки та електроніки (IEEE, США) у відповідних стандартах безпеки для неіонізуючого випромінювання, не призводять до відомих несприятливих наслідків для здоров'я. "
Технологія зворотного розсіювання (backscatter) використовує надзвичайно слабкі (низькоенергетичні) рентгенівські промені (це вже іонізуюче випромінювання), які проникають лише близько на 2-3 мм шкіри. Мандрівники проходять між двома великими стійками і перевіряються з руками над головою близько 8 секунд.
Не дивно, що через дози іонізуючого випромінювання від сканерів з використанням зворотного розсіювання більшість стурбованості щодо наслідків для здоров'я була зосереджена на цій технології. Проте, поточні дані свідчать, що доза радіації від сканерів всього тіла з використанням зворотного розсіювання є лише малою часткою річного радіаційного фону.
За інформацією Rapiscan, "наслідком сканування всього тіла пристроєм Secure 1000 є доза біля 0.03 мкЗв. Це еквівалентно опроміненню, що отримує будь-яка людина кожні п'ять хвилин від природного фону."
Це також еквівалентно опроміненню людини при польоті в літаку протягом двох хвилин на висоті 10 км.
Щоб провести подальші оцінки, в США "людина отримує ефективну дозу близько 3 мЗв щороку від природних радіоактивних матеріалів і космічного випромінювання", що становить близько 30 рентгенівських обстежень грудної клітини (тобто 0.1 мЗв за одне обстеження) і "додаткова доза від космічних променів під час трансатлантичного комерційного літака становить близько 0.03 мЗв" (1/3 дози від рентгенівського обстеження грудної клітини).
Виявляється, що потрібно пройти близько 1000 сканувань всього тіла, щоб отримати дозу на рівні опромінення від одного рентгенівського обстеження грудної клітини, за умови, що сканери працюють правильно!
Коментарі Американського коледжу радіології (ACR) подібні до офіційних заяв Rapiscan. "Технологія зворотного розсіювання використовує рентгенівське випромінення дуже низької інтенсивності нижче 0.1 мкЗв за сканування, що еквівалентно опроміненню за час польоту в літаку протягом двох хвилин на висоті 10 км. Авіапасажири піддаються більшому опроміненню від польоту, ніж від сканування одним з цих пристроїв. Національна рада з питань радіаційного захисту та вимірювання (НКРЗ, США) повідомила, що мандрівник мав би пройти 100 сканувань методом зворотного розсіювання на рік, щоб досягти рівня, що класифікують як нехтувана індивідуальна доза (10 мкЗв на рік або доза de minimis – прим. перекл.)". По суті ACR не відомо, що ці технології сканування пов'язані з будь-яким значимим "біологічним ефектом", що може представляти небезпеку для здоров'я людини, яка сканується.
TSA (Адміністрація Безпеки на Транспорті, США) заявила, що "передова технологія візуалізації є безпечною і відповідає національним нормам охорони здоров'я та безпеки" і що "всі результати підтвердили, що дози опромінення для осіб, які проходять перевірку, операторів і оточуючих були значно нижче лімітів дози, встановлених американським Національний інститут стандартів (ANSI)". Тим не менш, важливо зазначити, що навіть співробітники TSA стурбовані радіаційними ризиками для самих себе і хоча вони навіть не піддаються скануванню!
Національна рада з радіаційного захисту та вимірювань (НКРЗ) провела дослідження на тему "радіаційно-генеруючі пристрої, що в даний час піддані аналізу щодо різних застосувань у скринінгу людей з метою безпеки", в тому числі сканерів всього тіла і повідомила, що мандрівник мав піддатися 100 скануванням методом зворотного розсіювання на рік, щоб досягти рівня, що класифікують як нехтувана індивідуальна доза. Результати дослідження були опубліковані в доповіді Президента. Доповідь надає деякі керівні принципи та рекомендації щодо допустимої дози для технології зворотного розсіювання. Ефективна доза від 0.1 мкЗв або менше на одне сканування є основним критерієм, що б розрізняти скануючі системи загального і обмеженого застосування. Знов таки, потрібно пройти 1000 сканувань тіла, щоб отримати дозу рівну опроміненню від рентгенівського обстеження грудної клітини (0.1 mSv). Крім того, в доповіді також розглядаються обмеження на радіаційне опромінення, не тільки пасажирів, а й персоналу служби безпеки, які експлуатують пристрої.
Центр з радіаційних, хімічних та екологічних ризиків (Агентство з охорони здоров'я, Велика Британія) на початку 2010 року заявив "ефективна доза від одного сканування від пристрою рентгенівського зворотного сканування (одноразове або дворазове сканування) становить 0.02 мкЗв або менше (в найгіршому сценарії). Ефективна доза це величина, що об'єднує в собі опромінення всього тіла. Ця доза становить малу частку річного радіаційного фону ".
Д-р Френсіс Марр, колишній директор з радіаційної безпеки Массачусетського технологічного інституту, в недавньому інтерв'ю CBS заявив, що "з точки зору радіаційного опромінення, сканування у аеропортах не може бути більш шкідливим за опромінення, якому ми піддаємося щодня, у тому числі від нашої питної води, будівель і навіть від інших людей".
Таким чином, якщо докази свідчать, що аеропортові сканери не представляють суттєвого ризику для здоров'я, то навколо чого точиться дискусія?
Проте, ймовірно, найголовнішим бар'єром для використання сканера всього тіла є питання конфіденційності. У цілому, більшість авіапасажирів готові пройти повне сканування тіла, але є деякі, які не так раді з тієї технології.
Ось деякі із заперечень:
TSA у відповідь завіряє цю частину громадськості, що їх конфіденційність захищена: "Сувора гарантія недоторканності приватного життя, вбудована в основу використання TSA передових технологій візуалізації для захисту конфіденційності пасажирів та забезпечення анонімності. Для цього співробітник (служби безпеки аеропорту – перекл.), який допомагає пасажирам ніколи не бачить зображення, що виробляє пристрій. Співробітник, який дивиться зображення розташований на відстані у безпечній кімнаті і ніколи не бачить пасажира. Двоє співробітників спілкуються між собою через бездротову гарнітуру. У випадку визначення віддаленим співробітником, що загрозливих речей немає, той співробітник спілкується по бездротовому зв’язку із співробітником, який допомагає пасажирові. Пасажир може потім продовжити процес перевірки безпеки.
Передова технологія створення зображень не може зберігати, друкувати, передавати або зберегти зображення, і зображення буде автоматично видалене із системи після позитивного підтвердження від віддаленого співробітника служби безпеки. Співробітникам, які слідкують за зображенням, не дозволяється мати фотокамер, стільникових телефонів або інших фото-пристроїв у кімнаті спостереження. Крім того, риси обличчя автоматично розмиті міліметровохвильовою технологією, тоді як технологія зворотного розсіювання автоматично розмиває все зображення.
Тим не менш, були випадки зловживань та образливого поводження, що примушує громадськість бути дещо недовірливою. У недавньому скандалі, Служба федеральних маршалів США (на кшталт державної виконавчої служби – прим. перекл.) зберігали деякі сканерні зображення, отримані на контрольно-пропускному пункті, в будівлі суду у Флориді. Деякі з цих зображень потрапили до Інтернету, розміщені за допомогою сервісу Gizmodo. У цьому випадку використовувався 2 міліметровий сканер виробництва Brijot Imaging Systems, Inc.
Важливо відзначити, що TSA має можливості прийняття менш інвазивної технології, відомої як "автоматизоване розпізнавання цілі", також відома як "stick" ("палиця") технологія, що використовується в даний час в аеропорту Схіпхол в Амстердамі. І, якщо на те пішло, аеропорти світу могли б прийняти концепцію тунелю безпеки, що схвалена Міжнародною Асоціацією Повітряного Транспорту (IATA) і яка буде мати велике значення для вирішення цієї постійно зростаючої суперечки!
Отже, що ж у підсумку?
Суперечка ще далека від завершення. І нічого не допоможе, коли немає публічного висвітлення того, як пристрої контролюються.
Отже, декілька порад для тих, хто вважає, що ми вже досить отримуємо опромінення з фоном, від космічних та діагностичних рентгенівських променів:
Можливо, настав час кинути "торгівлю однією небезпекою на іншу". Наприклад, на користь лазерних скануючих пристроїв – така ж технологія повинна десь бути. І де дівається Джордж Лукас (сценаріст і продюсер "Зоряних війн" та "Індіани Джонса" – прим. перекл.) кожного разу, коли він тобі потрібен?
Міліметровохвильова технологія використовує низькопотужні радіохвилі з двома обертовими антенами, що сканують пасажирів з голови до ніг. Міліметровохвильові сканери випускають електромагнітне випромінювання, що само по собі є також спірним – візьміть хоча б індустрію бездротового мобільного зв’язку. Вчений Abiy Деста з FDA (Food and Drug Administration, США) говорить: "міліметровохвильові системи безпеки, які відповідають межам, що встановлені Інститутом інженерів електротехніки та електроніки (IEEE, США) у відповідних стандартах безпеки для неіонізуючого випромінювання, не призводять до відомих несприятливих наслідків для здоров'я. "
L-3 SDS ProVision, Як це працює (Анімація)
Технологія зворотного розсіювання (backscatter) використовує надзвичайно слабкі (низькоенергетичні) рентгенівські промені (це вже іонізуюче випромінювання), які проникають лише близько на 2-3 мм шкіри. Мандрівники проходять між двома великими стійками і перевіряються з руками над головою близько 8 секунд.
Як використовуються аеропортові сканери
Не дивно, що через дози іонізуючого випромінювання від сканерів з використанням зворотного розсіювання більшість стурбованості щодо наслідків для здоров'я була зосереджена на цій технології. Проте, поточні дані свідчать, що доза радіації від сканерів всього тіла з використанням зворотного розсіювання є лише малою часткою річного радіаційного фону.
За інформацією Rapiscan, "наслідком сканування всього тіла пристроєм Secure 1000 є доза біля 0.03 мкЗв. Це еквівалентно опроміненню, що отримує будь-яка людина кожні п'ять хвилин від природного фону."
Це також еквівалентно опроміненню людини при польоті в літаку протягом двох хвилин на висоті 10 км.
Щоб провести подальші оцінки, в США "людина отримує ефективну дозу близько 3 мЗв щороку від природних радіоактивних матеріалів і космічного випромінювання", що становить близько 30 рентгенівських обстежень грудної клітини (тобто 0.1 мЗв за одне обстеження) і "додаткова доза від космічних променів під час трансатлантичного комерційного літака становить близько 0.03 мЗв" (1/3 дози від рентгенівського обстеження грудної клітини).
Виявляється, що потрібно пройти близько 1000 сканувань всього тіла, щоб отримати дозу на рівні опромінення від одного рентгенівського обстеження грудної клітини, за умови, що сканери працюють правильно!
Коментарі Американського коледжу радіології (ACR) подібні до офіційних заяв Rapiscan. "Технологія зворотного розсіювання використовує рентгенівське випромінення дуже низької інтенсивності нижче 0.1 мкЗв за сканування, що еквівалентно опроміненню за час польоту в літаку протягом двох хвилин на висоті 10 км. Авіапасажири піддаються більшому опроміненню від польоту, ніж від сканування одним з цих пристроїв. Національна рада з питань радіаційного захисту та вимірювання (НКРЗ, США) повідомила, що мандрівник мав би пройти 100 сканувань методом зворотного розсіювання на рік, щоб досягти рівня, що класифікують як нехтувана індивідуальна доза (10 мкЗв на рік або доза de minimis – прим. перекл.)". По суті ACR не відомо, що ці технології сканування пов'язані з будь-яким значимим "біологічним ефектом", що може представляти небезпеку для здоров'я людини, яка сканується.
TSA (Адміністрація Безпеки на Транспорті, США) заявила, що "передова технологія візуалізації є безпечною і відповідає національним нормам охорони здоров'я та безпеки" і що "всі результати підтвердили, що дози опромінення для осіб, які проходять перевірку, операторів і оточуючих були значно нижче лімітів дози, встановлених американським Національний інститут стандартів (ANSI)". Тим не менш, важливо зазначити, що навіть співробітники TSA стурбовані радіаційними ризиками для самих себе і хоча вони навіть не піддаються скануванню!
Національна рада з радіаційного захисту та вимірювань (НКРЗ) провела дослідження на тему "радіаційно-генеруючі пристрої, що в даний час піддані аналізу щодо різних застосувань у скринінгу людей з метою безпеки", в тому числі сканерів всього тіла і повідомила, що мандрівник мав піддатися 100 скануванням методом зворотного розсіювання на рік, щоб досягти рівня, що класифікують як нехтувана індивідуальна доза. Результати дослідження були опубліковані в доповіді Президента. Доповідь надає деякі керівні принципи та рекомендації щодо допустимої дози для технології зворотного розсіювання. Ефективна доза від 0.1 мкЗв або менше на одне сканування є основним критерієм, що б розрізняти скануючі системи загального і обмеженого застосування. Знов таки, потрібно пройти 1000 сканувань тіла, щоб отримати дозу рівну опроміненню від рентгенівського обстеження грудної клітини (0.1 mSv). Крім того, в доповіді також розглядаються обмеження на радіаційне опромінення, не тільки пасажирів, а й персоналу служби безпеки, які експлуатують пристрої.
Центр з радіаційних, хімічних та екологічних ризиків (Агентство з охорони здоров'я, Велика Британія) на початку 2010 року заявив "ефективна доза від одного сканування від пристрою рентгенівського зворотного сканування (одноразове або дворазове сканування) становить 0.02 мкЗв або менше (в найгіршому сценарії). Ефективна доза це величина, що об'єднує в собі опромінення всього тіла. Ця доза становить малу частку річного радіаційного фону ".
Д-р Френсіс Марр, колишній директор з радіаційної безпеки Массачусетського технологічного інституту, в недавньому інтерв'ю CBS заявив, що "з точки зору радіаційного опромінення, сканування у аеропортах не може бути більш шкідливим за опромінення, якому ми піддаємося щодня, у тому числі від нашої питної води, будівель і навіть від інших людей".
Таким чином, якщо докази свідчать, що аеропортові сканери не представляють суттєвого ризику для здоров'я, то навколо чого точиться дискусія?
- Перш за все, підтримуючі дані, в першу чергу, виходять від самої галузі - всі ми дуже добре знаємо, до чого це може привести – тютюнова промисловість у якості прикладу.
- Загальна доза радіації збільшується, як би не незначно, але додавши вже до природного фону і діагностичних радіаційних доз, що може збільшити ризик виникнення раку. Ніхто не хоче більше радіації, неважливо наскільки вона мала!
- Кажучи "доза опромінення" припускаємо, що пристрої працюють нормально. Але не можна забути останнє громадське збудження, коли головна лікарня США показала, що їх звичайні скануючі пристрої опромінювали більше за рекомендовану дозу. Поточний контроль і регулювання цієї нової галузі все ще розвивається, щоб не сказати більше. Що бентежить, так це те, що станом на грудень 2010 року TSA ще не представив публічно результати свого вивчення, незважаючи на неодноразові звернення, включаючи від Конгресу США.
- Питання все ще мають бути досліджені, зокрема, щодо безпеки використання особливо у випадках вагітних жінок, дітей, хворих та осіб з обмеженими можливостями, як вказано кількома професорами з Каліфорнійського Університету, Сан-Франциско.
- І, нарешті, це може збільшити ризик раку шкіри.
Проте, ймовірно, найголовнішим бар'єром для використання сканера всього тіла є питання конфіденційності. У цілому, більшість авіапасажирів готові пройти повне сканування тіла, але є деякі, які не так раді з тієї технології.
Ось деякі із заперечень:
- 35-річна жінка заявила виданню USA Today: "Використання цих сканерів надає мені відчуття порушення (моїх прав – перекл.). Просто згадка про них додає мені дискомфорту. "
- Інші називають це " віртуальним роздяганням." А деякі люди скаржаться, що сканери всього тіла є неефективними, викликаючи непотрібні затримки в аеропортах. Один з пасажирів поскаржився: "система займає часу в три-п'ять разів довше, ніж проходження через металодетектор."
- Інші заперечують, що технологія не сумісна з деякими культурними та релігійними переконаннями.
TSA у відповідь завіряє цю частину громадськості, що їх конфіденційність захищена: "Сувора гарантія недоторканності приватного життя, вбудована в основу використання TSA передових технологій візуалізації для захисту конфіденційності пасажирів та забезпечення анонімності. Для цього співробітник (служби безпеки аеропорту – перекл.), який допомагає пасажирам ніколи не бачить зображення, що виробляє пристрій. Співробітник, який дивиться зображення розташований на відстані у безпечній кімнаті і ніколи не бачить пасажира. Двоє співробітників спілкуються між собою через бездротову гарнітуру. У випадку визначення віддаленим співробітником, що загрозливих речей немає, той співробітник спілкується по бездротовому зв’язку із співробітником, який допомагає пасажирові. Пасажир може потім продовжити процес перевірки безпеки.
Передова технологія створення зображень не може зберігати, друкувати, передавати або зберегти зображення, і зображення буде автоматично видалене із системи після позитивного підтвердження від віддаленого співробітника служби безпеки. Співробітникам, які слідкують за зображенням, не дозволяється мати фотокамер, стільникових телефонів або інших фото-пристроїв у кімнаті спостереження. Крім того, риси обличчя автоматично розмиті міліметровохвильовою технологією, тоді як технологія зворотного розсіювання автоматично розмиває все зображення.
Тим не менш, були випадки зловживань та образливого поводження, що примушує громадськість бути дещо недовірливою. У недавньому скандалі, Служба федеральних маршалів США (на кшталт державної виконавчої служби – прим. перекл.) зберігали деякі сканерні зображення, отримані на контрольно-пропускному пункті, в будівлі суду у Флориді. Деякі з цих зображень потрапили до Інтернету, розміщені за допомогою сервісу Gizmodo. У цьому випадку використовувався 2 міліметровий сканер виробництва Brijot Imaging Systems, Inc.
Важливо відзначити, що TSA має можливості прийняття менш інвазивної технології, відомої як "автоматизоване розпізнавання цілі", також відома як "stick" ("палиця") технологія, що використовується в даний час в аеропорту Схіпхол в Амстердамі. І, якщо на те пішло, аеропорти світу могли б прийняти концепцію тунелю безпеки, що схвалена Міжнародною Асоціацією Повітряного Транспорту (IATA) і яка буде мати велике значення для вирішення цієї постійно зростаючої суперечки!
Отже, що ж у підсумку?
- Краща безпека? - Основна мета сканерів всього тіла є підвищення безпеки і пом'якшення ризиків тероризму. Кожен з цих сканерів, незалежно від використовуваної технології, створює анатомічно точні образи відсканованого людського тіла. При цьому, він може виявити приховані об'єкти, такі як зброя і бомби, а також незаконні речовини (наприклад, наркотики), приховані під одягом людей. Сканери особливо ефективні у виявленні неметалевих об'єктів, що звичайні детектори металу, як правило, пропускають. Відповідно до інформації TSA технологія може "виявити широкий спектр загроз безпеки на транспорті протягом декількох секунд для захисту пасажирів і екіпажів. Технологія обробки зображень є невід'ємною частиною зусиль TSA з постійного пошуку нових технологій, які допоможуть зробити так, що подорожі залишаться безпечними, випереджаючи мінливі загрози".
Як у бік, поточне аеропортові сканери не виявляють об'єкти усередині порожнин тіла. Але є й інший сканер, що використовує рентгенівське випромінення - системи сканування у прохідних променях. Остання система використовується на митниці для перевірки проковтнутих предметів, таких як наркотики, а також використовується на алмазних копальнях для вихідного обстеження працівників. Однак ефективна доза такої системи значно вища - у 10 - 100 разів більша, ніж нині у аеропортових сканерів.
- Менш інвазивне ніж (ручне – перекл.) обшукування - є пасажири, які не підлягають обстеженням за допомогою металошукача у зв'язку з тим, що вони мають медичні прилади або імплантати. Ці пасажири піддаються "ручному обшукуванню", що виконується персоналом безпеки. Багато хто з цих людей вважають, що сканер всього тіла є менш інвазивним в порівнянні з "ручним обшукуванням".
- Прискорений аеропортовий огляд - Є також думка, що сканери всього тіла можуть підвищити швидкість і ефективність перевірок безпеки в аеропортах. Однак, існує мало даних на підтримку або спростування цього твердження. Оцінка TSA, що сканування триватиме близько 20 секунд. Однак, Міжнародна асоціація повітряних перевезень (ІАТА) говорить, що це більш ніж удвічі довше і може зайняти не менше 45 секунд. [27]
- Сприйняття - Опитування, проведене виданням USA Today у січні 2010 року, показало, що 78% авіапасажирів підтримують використання сканування всього тіла, в основному з метою безпеки. Останнє опитування, проведене CBS у листопаді 2010 року показало, що 81% (4 з 5) мандрівників проходять сканування всього тіла в аеропортах.
Суперечка ще далека від завершення. І нічого не допоможе, коли немає публічного висвітлення того, як пристрої контролюються.
Отже, декілька порад для тих, хто вважає, що ми вже досить отримуємо опромінення з фоном, від космічних та діагностичних рентгенівських променів:
- Перш за все, якщо ви йдете через детектор металу не зволікайте! Але будьте готові до ручного обшукування на відміну від сканування. Насправді це дуже важливо, тому що більшість пасажирів думає, що вони не мають вибору. Вибір у вас є і TSA чітко демонструє цю можливість.
- Тим не менш, деякі аеропорти зараз вже не використовують металошукачів і переключилися на сканери, як правило, зворотного розсіювання. Знов таки, є вибір на користь ручного обшукування.
- Але, якщо ви проти ручного обшукування, з’ясуйте, який тип сканерів ваш аеропорт використовує і виберіть сканер всього тіла, який використовує технологію міліметрових хвиль, якщо такі є, наприклад, ProVision.
- Ще краще використовувати аеропорт без сканерів або використовувати вид транспорту, відмінний від повітряного.
Можливо, настав час кинути "торгівлю однією небезпекою на іншу". Наприклад, на користь лазерних скануючих пристроїв – така ж технологія повинна десь бути. І де дівається Джордж Лукас (сценаріст і продюсер "Зоряних війн" та "Індіани Джонса" – прим. перекл.) кожного разу, коли він тобі потрібен?
Джерело:
http://healthworldnet.com/HeadsOrTails/Airport-Scanners-Trading-One-Hazard-for-Another/?C=8393
Блоггер-версія статті:
http://knol.google.com/k/oleg-bondarenko/аеропортові-сканери-торгівля-однією/5bcvesrsnaqi/43
