Закон України про громадські організації прийнято

Вчора, 22 березня 2012 року, Верховною Радою України був позитивно проголосований проект Закону України №7262-1 від 01.11.2010 "Про громадські організації", тим самим остаточно було прийнято однойменний Закон України. Закон ще не підписаний Президентом України і до моменту його підписання буде діяти Закон України "Про об'єднання громадян" 1992 року.

Ця публікація присвячена огляду основних нововведень цього довгоочікуваного закону. Блог ТРЗУ вже надавав свої шпальти для висвітлення цієї теми:

• Блог ТРЗУ: Проект Закону про громадські організації, 06 Лис 2010
  
• Блог ТРЗУ: Громадське обговорення проекту Закону України ''Про громадські ..., 18 Сер 2010 

Закон вийшов достатньо пухкий: 31 стаття у 5 розділах на 38 сторінках - всього майже 78 тис. друкованих знаків. Тому зупинимось на найбільш важливих з нашої точки зору його положеннях.

Законом вводиться два формати громадських об’єднань або у вигляді громадської організації або громадської спілки:

• Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
• Громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Однією з принципово важливих новел Закону є вільний вибір території діяльності на відміну від Закону 1992 року: "Вільний вибір території діяльності передбачає право громадських об’єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом".

Закон не встановлює яких-небудь незрозумілих обмежень на засновників громадського об'єднання: "Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років".

Статтею 9 детально і зрозуміло розписано процес утворення громадського об'єднання, на що дається 60 днів з моменту проведення установчих зборів.

Законом надається ексклюзивне право користатися своєю назвою без додаткових процедур реєстрації свого імені (п. 9 статті 10): "Громадське об'єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації або прийняття в установленому цим Законом порядку повідомлення про його утворення. Забороняється використання найменування громадського об'єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об’єднання, без згоди такого громадського об'єднання для цілей, не пов’язаних з діяльністю цього громадського об’єднання." 

Так само детально, але досить загально розписані вимоги до змісту Статуту.

Реєстрація громадського об'єднання здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об'єднань, за місцезнаходженням громадського об’єднання.

Законом визначено виключний перелік підстав для відмови у реєстрації (п. 10 статті 12):

1. наявність у статуті та рішеннях, відображених у протоколі про утворення громадського об'єднання, положень, що не відповідають Конституції України, статті 4 цього Закону; 
2. порушення вимог статей 7, 10 цього Закону.

За відсутності підстав уповноважений орган з питань реєстрації у межах строку, визначеного частиною дев’ятою цієї статті зобов'язаний провести реєстраційні дії (п. 11 статті 12). 

У випадку відмови невід’ємним додатком до рішення уповноваженого органу з питань реєстрації є висновок за результатами правової експертизи, який має бути вмотивованим та містити вичерпні підстави відмови (п. 12 статті 12).

Також уповноваженим органом з питань реєстрації може бути прийнято рішення про направлення документів на доопрацювання (п. 14 статті 12) або про залишення документів без розгляду по суті (п. 17 статті 12) за наявності виключного переліку підстав.

У будь якому випадку за заявником залишається право оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого органу з питань реєстрації, прийняті (вчинені) на підставі статті 12, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Іншою важливою новелою Закону, що тісно пов'язана з принципом вільного вибору території діяльності, є порядок визнання за громадським об'єднанням всеукраїнського статусу. Якщо у поки ще чинному законі 1992 року для визнання всеукраїнського статусу треба було мати місцеві осередки у більш ніж половині областей плюс Києві і Севастополі, після чого проводити реєстрацію всеукраїнського громадського об'єднання, то у новому Законі громадське об'єднання може за своїм бажанням набути всеукраїнського статусу після своєї реєстрації, попередньо організувавши зазначену вище мінімально необхідну кількість місцевих осередків.

Громадські об'єднання можуть здійснювати співробітництво з іноземними неурядовими організаціями та міжнародними урядовими організаціями з дотриманням законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

В цілому новий Закон більш чіткий і конструктивний за свого попередника. Хоча не обійшлося без деяких "запобіжників" з боку влади, зокрема:

У статті 22, де визначені засади взаємодії громадських об'єднань з органами державної влади і місцевого самоврядування йдеться про те, що:

2. Втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об'єднань, так само як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

По-перше не зрозуміло якими законами і яке втручання передбачено, а, по-друге, ніхто не завадить внести нові закони, що суттєво розширять базу для такого втручання.

Далі - гірше, пункт 5 статті 22 взагалі прямо суперечить пункту 2 цієї ж статті:

5. Державний нагляд та контроль за дотриманням закону громадськими об'єднаннями здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Жодні конкретизація або виключний перелік випадків або посилання просто відсутні.

І останнє. З незрозумілих причин (тобто причини зрозумілі, але мотиви не викладені) прикінцевими та перехідними положеннями визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2013 року.

Джерело:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=7262-1&skl=7

Читати також:

• Блог ТРЗУ: Проект Закону про громадські організації, 06 Лис 2010
  
• Блог ТРЗУ: Громадське обговорення проекту Закону України ''Про громадські ..., 18 Сер 2010