Метод майже 100% пригнічення комптонівського спектра для детекторів типу CZT

Комптонівське розсіювання - явище непружного розсіювання фотонів на вільних заряджених частинках, наприклад, електронах. При копмтонівському розсіюванні фотон віддає частину своєї енергії зарядженій частинці. Як наслідок змінюється його власна енергія, а отже, довжина хвилі.

Явище непружного розсіяння рентгенівських і гамма-променів на електронах відкрив у 1923 Артур Комптон, за що отримав Нобелівську премію за 1927 рік. Важливість відкриття зумовлена тим, що в класичній фізиці зміна довжини електромагнітної хвилі при розсіюванні на вільній зарядженій частинці неможлива.

В практичній площині комптонівське розсіювання ставить значні перешкоди при спектрометричній реєстрації гамма-випромінення, особливо детекторами з відносно невисокою роздільною здатністю, такими як, наприклад, CZT напівпровідники. Низькоенергетичний хвіст, що створюється біля кожного фотопіка (або піка повного поглинання) погіршує умови реєстрації фотопіків з нижчими енергіями.

Мухамед Нохостін (Mohammad Nokhostin), дослідник з Гілдфордського Університету, Великобританія (University of Surrey Guildford) стверджує, що йому вдалося значною мірою подолати цю проблему для напівпровідникових детекторів з великим ефективним зарядом ядра типу CZT (CdZnTe - кадмій цинк телурід) з використанням технології аналізу форми електронного імпульсу детектора.

Принаймні порівняння спектрів з і без пригнічення так званого "комптоновського хвосту" вражає. На сьогодні Мухамед шукає тих, кого може зацікавити використання його технології. Тих, кого зацікавить його результати можуть напряму звертатися до автора через LinkedIn або через е-мейл.

Джерела:

http://www.linkedin.com/groups?viewMemberFeed=&gid=1925887&memberID=56655461
http://uk.wikipedia.org/wiki/Комптонівське_розсіювання