Українська біологія: ''Чорнобиль дав новий розділ''

Про здобутки та досягнення українських біологів розповів фізіолог, радіобіолог, академік Національної академії наук України, екс-голов...

Про здобутки та досягнення українських біологів розповів фізіолог, радіобіолог, академік Національної академії наук України, екс-голова і дійсний член Національної комісії з радіаційного захисту населення України Дмитро Гродзинський.

ВІДКРИТТЯ БЕЗ РЕАКТИВІВ

За словами Дмитра Гродзинського, українська біологія зараз дуже "бідна": бракує реактивів, обладнання, щоби займатися найактуальнішими напрямками досліджень.

Дмитро Гродзинський: Щодо цього "озброєння", власне кажучи, "апаратного озброєння", то воно абсолютно у нас на нулі. Воно не оновлюється. Кілька років було так, що фінансували придбання таких унікальних приладів і створювались такі колективні лабораторії, щоб можна було це робити, але все дуже і дуже обмежено. І в зв’язку з цим, ми не озброєні для того, щоб в повній мірі робити те, що робить світ, і нас це страшенно бентежить, і дуже болюче так на нас це діє.

Але такі скрутні умови, каже вчений, штовхають науковців до нових винаходів: "Те, що ми бідні, воно призводить до того, що у нас більш багато працює уява. І ми якраз оцей своєю уявою намагаємося створювати якісь такі нові ідеї, щоб все-таки поступ у нас був цілком гідний".

При цьому, каже Дмитро Гродзинський, українським біологам таки вдається і розвивати науку, і здійснювати відкриття.

Дмитро Гродзинський: В Академії наук є два відділення, які займаються питаннями біології. Це відділення загальної біології і відділення, яке займається проблемами молекулярної біології, фізіології і частково медичними науками. І в деяких галузях справді Академія наук посідає дуже гідне місце.

Якщо ми візьмемо відділення тих наук, які займаються молекулярною біологією, то тут, певно, найвидатнішим було відкриття дуже тонких механізмів функціонування нервової клітини, що було здійснено в Інституті фізіології імені Богомольця. Там працював тривалий час дуже відомий знаний вчений Костюк Платон Григорович, і під його науковим керівництвом було здійснено справді-таки світом визнані роботи. І все це спричинило великий вплив на розвиток цього розділу біологічної науки не тільки тут в Україні, а можна сказати в багатьох країнах світу.

Дуже важливі, майже на рівні відкриття були зроблені і в Інституті молекулярної біології і генетики знову ж таки Національної академії наук, де дуже глибокі дослідження були проведенні при дослідженні транспортних РНК. Це теж дуже важлива річ, яка пов’язана з дешифруванням механізмів біосинтезу білка.

ЧОРНОБИЛЬ ДАВ НОВИЙ РОЗДІЛ БІОЛОГІЇ

Дуже потужним поштовхом для розвитку біології в Україні і в усьому світі стала аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

Як розповідає пан Гродзинський, Чорнобиль змусив біологів зосередиться на наслідках і впливі нового фактору – "іонізуючого випромінювання на величезному обсязі територій, які були забруднені радіонуклідами". Вчений каже, що в результаті виник новий розділ науки - "Радіобіологія малих доз хронічного випромінювання".

Дмитро Гродзинський: Було встановлено дуже багато нових фактів, які до цього часу не розглядалися, тому що така класична доаварійна радіобіологія будувалася на дослідженнях так званого гострого опромінення, коли велику дозу організм отримував за дуже стислий час. А тут маленькі дози тривають роками, і для тих організмів, у яких не дуже тривалий період онтогенезу, все життя відбувається на фоні такого опромінення. І в зв’язку з цим це дослідження хронічної дії радіації було головним об’єктом досліджень радіобіологів.

Інший ключовий напрямок для української біології, за словами Гродзинського, поступ у генетичній інженерії.

Дмитро Гродзинський: Тут опрацьовані такі цікаві системи: коли створюється організм, скажімо, рослина, салат або ще якась овочева культура, їй надається властивість синтезувати білки, які є сполуками, які діють, скажімо, на шкідливі віруси. Інакше кажучи, ми отримуємо їстівні овочеві культури, споживаючи які, організм отримує той чинник, який усуває шкідливу дію ряду вірусів. Це також напрямок, який має провідне значення, і воно є новим у біології.

Разом з цим, класична генетика мала такий серйозний поступ. Отримані відомі сорти ряду рослин, зокрема, озимої пшениці. Ці сорти відрізняються тим, що крім високої продуктивності, коли врожайність сягає дуже великих незвичних для нас рівнів – десь до сотні центнерів з гектара, зберігається висока якість самого зерна.

Великі успіхи є також і в галузі інтродукції й акліматизації. Квітникарство збагатилося дуже великими, чисельними різного роду сортами нових квітів.

За словами вченого, ще один перспективний напрямок, який розвивають в Україні, це виведення нових сортів рослин, які би могли використовуватися в альтернативній енергетиці.

"Національний ботанічний сад почав вводити в культуру зовсім нові рослини з метою, скажімо, забезпечення альтернативних джерел енергії. Там створена колекція рослин, запозичених з дикої флори, - які є надзвичайно продуктивними для того, щоб їх використовувати у формуванні альтернативних джерел енергії, щоб людина відійшла від залежності від покладів тих же нафти, газу, вугілля, які вичерпуються", - каже пан Гродзинський.

Вчений також розповів про успішні дослідження у гідробіології. Зокрема, за його словами, українські гідробіологи розробляють механізми, як зупинити зникнення видів у водоймах.

"І в зв’язку з цим, надзвичайно важлива робота, пов’язана з дослідженням так званого гіпонейстону і його різних шарів. Гіпонейстон – це поверхнева плівочка океанічної води. Саме в цій плівочці зосереджені оті зародки майбутніх дорослих великих створінь. І від того, яка якість, власне кажучи, цього гіпонейстону, залежить цей потенціал відновлення біологічного різноманіття у морських і прісноводних системах. Тут справді у багатьох напрямах ми ведемо передові дослідження, які визнаються у світі дуже потужно", - розповів Дмитро Гродзинський.

МОЛОДЬ УКРАЇНИ ЙДЕ В НАУКУ, АЛЕ - НЕ УКРАЇНСЬКУ

Дмитро Гродзинський розповідає, що не лише погані умови життя та низькі зарплати змушують молодих науковців їхати на Захід: впливає і відсутність обладнання та реактивів, щоби проводити актуальні дослідження.

Вчений згадує, що у найскрутніші часи не було навіть можливості читати праці іноземних колег, аби триматися у курсі подій.

"Тут як спорт. Коли ти вчений, ти повинен безперервно щось робити, тому що настільки швидко сучасна біологія розвивається… Був такий період, коли ми втрачали кваліфікацію масово, бо науковці, які сиділи і не могли працювати, втрачали потенції свої як дослідники", - каже пан Гродзинський.

"Трагедією" науковець називає те, що з України продовжують активно виїжджати вчені: "Для України це – трагедія. Тому що я думаю, що вони, ті, хто поїхав туди, не повертатимуться. Кількість тих, що переїхали , вимірюється тисячами, це не поодинокі особи. Бо як від одного мене п'ятеро поїхало, то й від інших також. Ще я згадував Інститут фізіології імені Богомольця, так там я знаю по деяких відділеннях виїхали майже всі, крім завідувача, який один залишається, набирає нових аспірантів, готує, а ті знову ж виїжджають і працюють в англійських університетах. Я багато зустрічав їх і у Кембриджі, і у Оксфорді".

Попри те, що зараз, за словами науковця, ситуація в українській біології поліпшилася, він визнає, що українські вчені не можуть сповна займатися найактуальнішими напрямками науки саме через брак обладнання.

Дмитро Гродзинський: "Ми розуміємо, наскільки зараз біологічна наука наблизилася до вирішення таких питань, про які раніше і мови не було. Вже зараз абсолютно реально проглядається можливість подолання дуже страшних хвороб сучасності. Те, як можна керувати віком, як можна продовжувати молодість… Ми, скажімо, в багатьох аспектах стоїмо осторонь цього процесу. А коли всі ці дослідження призведуть до існування якихось нових патентів і тому подібне, то Україна не буде в змозі купувати такі патенти, щоб змінювати технології.

У результаті, каже науковець, Україна стає залежною від технологічних рішень в інших країнах: "Такі горизонти відкриваються, такі обрії, що просто раніше і фантасти не могли передбачати те, що зараз генерується у сучасній біології".

Джерело:

Дар’я Тарадай, Бі-Бі-Сі, Київ
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/08/110811_independence_biology_dt.shtml

Пов`язані

Чорнобиль 3849264029678855804

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item