Боротьба за звільнення

Джерело: http://www.gabpauto.com

Влітку цього року відбулися певні зрушення у неспішному процесі вдосконалення української нормативної бази та її гармонізації з міжнародними рекомендаціями. Так, майже одночасно були затверджені два документи:

• «Порядок звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності», затверджений наказом Держатомрегулювання України від 01.07.2010 за №84, зареєстрований в Мінюсті України 20.08.2010 за №718/18013 (надалі – Порядок) та 
• Гігієнічні нормативи «Рівні звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю», затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.06.2010 №22 (надалі – Гігієничний норматив), про реєстрацію у Мінюсті відомості відсутні.

Два документи поєднує те, що вони обидва затверджують рівні звільнення у точній відповідності за переліком радіонуклідів і встановлених значень до Керівництва із серії МАГАТЕ з безпеки RS-G-1.7 «Застосування концепцій виключення, вилучення і звільнення».

Цим же їхня подібність й обмежується. У зв’язку з тим, що Порядок це публічний документ, розміщений на сайті Верховної Ради України, окрім затвердження рівнів звільнення він містить процедури звільнення, а також певні тлумачення основних принципів радіаційного захисту, а також враховуючи те, що згадані нововведення мають безпосереднє відношення до питання класифікації радіоактивних відходів, яке обговорювалось раніше, то дана стаття сфокусована, у першу чергу, на цей документ.

Спочатку було слово …

Новелою є зміна термінології. У обох нових документах синхронно введено термін припинення, але без пояснення, який термін замінений. Правда Гігієнічні нормативи надають англійський еквівалент терміна припинення - clearance. Термін вилучення залишився на місці, а термін виключення так і не з’явився в українській нормативній термінології.

Щоб якось дати собі раду, вдамося до лінгвістичного аналізу. Три основних терміна exclusion, exemption і clearance легко співставляються із російськими термінами исключение, изъятие і освобождение шляхом співставлення офіційних англійського і російського видань. Переклад з англійської і російської мов за допомогою електронного словника ABBYY Lingvo x3 наданий у таблиці нижче.

 

English		exclusion	exemption	clearance
Русский		исключение	изъятие	освобождение
Україн-ська	from English (ABBYY Lingvo x3)	виключення, виняток	вилучення; пільга; звільнення (від дії норми) ; привілей	урегулювання; дозвіл; розмитнення; очищення (митні)
	с русского (ABBYY Lingvo x3)	виключення, вилучення, усунення, виняток	вилучення, виняток	звільнення
	найбільш прийнятне	виключення	вилучення	звільнення

З таблиці видно, що найбільш прийнятне співставлення з українською, особливо за рахунок близькості до російського аналогу, у тому ж порядку слідування є: виключення, вилучення і звільнення.

Складний шлях до звільнення

Документ викликає декілька питань принципового характеру.

Пункт 2.1 Порядку є вільною компіляцією базових принципів повного звільнення, встановлених розділом 9 НРБУ-97, і поняття потенційного опромінення з НРБУ-97/Д-2000. Судіть самі:

Пунктом 2.1.а) встановлено: «очікувана річна ефективна доза для будь-якої особи не перевищує 0,01 мЗв·рік^-1 під час реалізації всіх прогнозованих сценаріїв, імовірність реалізації яких більша ніж 1·10^-2 рік^-1».

Це означає повний радіаційний ризик для індивідуума при можливій дозі 10 мкЗв з імовірністю у 10^-2 складатиме (із врахуванням радіологічного ризику 5·10^-2 Зв^-1 згідно рекомендацій МКРЗ): 10^-5·10^-2·5·10^-2 = 5·10^-9, що більш ніж на 2 порядки (у 100 разів) нижче тривіального ризику 5·10^-7, який встановлений НРБУ-97/Д-2000 як ризик, що ігнорується.

Пунктом 2.1.б) встановлено: «очікувана річна ефективна доза для будь-якої особи не перевищує 1 мЗв·рік^-1 під час реалізації малоймовірних сценаріїв, імовірність реалізації яких менша ніж 1·10^-2 рік^-1».

Це твердження є ще більшим нонсенсом: скажімо за сценарієм людина знаходиться в умовах отримання 10 мЗв з імовірністю 10^-5, це означає радіаційний ризик для індивідуума 0.01·10^-5·5·10^-2 = 5·10^-9, тобто більш ніж на 2 порядки нижче тривіального ризику 5·10^-7. За визначенням НРБУ-97/Д-2000 цей ризик ігнорується, але за умовою 2.1.б) цього документу цей сценарій розглядається як небезпечний.

Відсутність логіки документу ще більше підкреслюється тим, що будь-який роботодавець при будь-яких умовах отримує дозвіл на індивідуальне опромінення персоналу до 20 мЗв (ліміт дози) із імовірністю 100%, що формально еквівалентно професійному ризику 1/1000 на рік (0.02·1·5·10^-2 = 0.001). А дана норма обмежує роботодавців на рівні ризику майже у 1 млн. разів менший.

На яких підставах це робиться і хто оплачуватиме цю різницю у вартості побудови відповідної системи радіаційного захисту?!

Інший пункт 3.1 створює інші проблеми.

По-перше, з контексту п. 3 випливає, що вилученню підлягають проектні джерела на робочих місцях і майданчиках. Така трактовка області застосування вилучення є суттєвим звуженням області дії нормативу лише до виробничих питань. З розгляду зникають, наприклад, місця проживання або перебування людини, коли потенційно забруднені матеріали використовуються у якості будівельних матеріалів.

По-друге, застосування у п. 3.1.2 обмеження сумарної активності мінімально значущою активністю (МЗА) на робочому місці відповідно до додатку 13 ОСПУ-2005 значно знижує кількість матеріалів, дозволених на робочому місці. Так дозволена сумарна активність ¹³⁷Cs (або ⁹⁰Sr) за цим документом: 1000 кг · 0.1 кБк·кг^-1 = 100 кБк, а МЗА за ОСПУ-2005: 10 кБк. Дозволена сумарна активність ²³⁹Pu за цим документом: 1000 кг · 0.1 кБк·кг^-1 = 100 кБк, а МЗА за ОСПУ-2005: 1 кБк. Це означає, при питомій активності, що відповідає рівням звільнення, маса радіоактивного матеріалу, дозволена на робочому місці, має бути у 10 – 100 разів меншою.

По-третє, вимога з п. 3.1.3 лишень додає суворості попередній вимозі (п. 3.1.2) і робить першу умову (п. 3.1.1) ще більш обмеженою і, тому, у представленому вигляді непотрібною.

І ось п. 4.3, і знов проблеми. Цитата: «При визначенні питомої активності радіоактивних матеріалів, що звільняються від регулюючого контролю шляхом припинення, використовується усереднене значення питомої активності за об'ємом радіоактивних матеріалів масою не більше ніж 1000 кг. При цьому забезпечується однорідність розподілу радіонуклідів за об'ємом радіоактивних матеріалів таким чином, щоб радіаційний параметр у будь-якому фрагменті радіоактивних матеріалів об'ємом 0,2 куб.м не перевищував рівня, встановленого суб'єктом діяльності для контролю неоднорідності.»

Досягнення гомогенності - це додаткові видатки і не малі. Хто їх покриє і причому тут радіаційна безпека, хто скаже?

Вся суть у дрібницях

Документ насичений дрібними некоректностями, не рахуючи друкарські помилки, зокрема:

• Дивним виглядає визначення радіоактивних матеріалів, як таких «питома або сумарна активність радіонуклідів у яких перевищує межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки». Дивним є те, що не вказано про які межі йдеться. Так, розумні люди зможуть здогадатися, але це не вікторина.
• У п. 1.3. читаємо «в результаті якої утворюються або можуть утворюватись радіоактивні матеріали (далі - суб'єкти діяльності)». І тут можна здогадатися до якої частини речення стосується пояснення, але …
• У п. 1.6.3 визначення некоректне і суттєво відрізняється від аналогічного тексту з п. 1.10.4 Гігієнічних нормативів, звідки можна не соромлячись запозичити формулювання, саме: "роботах, пов’язаних з діяльністю на територіях, забруднених внаслідок радіаційно-ядерних аварій або колишніх практик".
• У пунктах 3.2 і 4.1 використовується заборонений прийом - відбувається посилання на невстановлений документ МОЗ України. Тобто іди туди, не знаю куди.
• Пункт 4.4 взагалі приголомшує користувача своєю глибиною: «У разі якщо за результатами досліджень на репрезентативних зразках доведено, що максимальна питома активність не менше ніж у десять разів нижча за рівень звільнення, усереднення проводиться для партії радіоактивних матеріалів, маса якої досягає 5000 кг». Кожен раз, коли читаю цей фрагмент, маю повне враження про нове його розуміння.

Висновки

1. Поява обох документів є важливим і безумовно позитивним кроком у бік міжнародної стандартизації норм радіаційної безпеки в Україні. Затверджені рівні звільнення у відповідності до Керівництва МАГАТЕ RS-G-1.7 демонструють перемогу здорового глузду і надалі слугуватимуть вдосконаленню нормативного поля України у сфері радіаційної безпеки.
2. Традиційною українською проблемою введення в дію нових нормативно-правових актів (НПА) у сфері радіаційної безпеки є відсутність наслідування і відміни дії попередніх НПА, а також непроведення узгодження (термінів, визначень, чисельних значень) з іншими дотичними НПА. Не стало виключенням з цієї практики і введення у дію Порядку і Гігієнічних нормативів. Зазвичай при введенні в дію НПА видається наказ, яким, окрім іншого, визначаються окремі положення інших НПА, які втрачають свою дію. У даному випадку ані наказ Держатомрегулювання України від 01.07.2010 за №84, ані Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 30.06.2010 №22 не містять подібних директив. Таким чином, регулюючий орган юридично залишає право вибору тієї чи іншої норми за ліцензіатом (або самотужки або, і таке може трапитися, через судове рішення).
3. Повернімося до нововведень. На сьогодні треба розуміти, що співставлення основних термінів виглядає наступним чином:
   
   
   

   English	exclusion	exemption	clearance
   Русский	исключение	изъятие	освобождение
   Українська	виключення	вилучення	припинення
   Значення терміну	джерело не підпадає під регулювання (виключене) з причин свого походження (напр., 40K у організмі людини, космічні промені)	джерело вилучене з регулювання до використання	регулювання джерела припинено у процесі або після використання
   Узагаль-нюючий термін	звільнення

4. Обмежене звільнення має сенс тільки для припинення. Тому так треба і встановити, що припинення може бути повним або обмеженим.
5. Порядок наочно демонструє реалізацію хибного принципу "захистимо народ добрими (читай - жорсткими) законами". Безоглядні і заповзяті послідовники цього принципу не цікавляться питанням "за чий рахунок виконуватиметься дотримання цих законів?". Як правило це відбувається за рахунок тих, кого намагаються захистити. А результат відомий - за рахунок своєї непомірної необгрунтованої жорсткості  ці закони просто невиконувані. Як результат дозвільна діяльність переходить у ручний режим, таке собі мистецтво за чужий рахунок. Тому Порядок потребує принципової переробки у пп. 2.1, 3.1, 4.3, а також стилістичного доопрацювання (див. "дрібнички").

Подяки

Автор висловлює свою подяку пані Тетяні Кутузовій за вчасне нагадування і надані матеріали.

Автор

О.О. Бондаренко