Піонерська зоря ядерної ери

Будь-яке суспільне починання може розраховувати на успіх лише у випадку масової підтримки населення. Останнє гарантується, коли до цього залучають найбілш ентузиастичну і мотивовану частину суспільства - дітей, і чим з раннього віку, тим краще. Саме так піднімався багрянець зорі ядерної ери, причому і в СРСР, і в США.

Деякими невдалими громадянами до цих пір вважається, що мовляв у СРСР могло бути що завгодно з часто приписуваних йому недоліків, але от про підростаюче покоління дбали по-справжньому, практично наслідуючи слова з пісні, де "молодим скрізь у нас дорога ...". Завантажив тут з нагоди повну підбірку старих журналів "Юний технік", де в першому ж номері 1956 виявився наступний приклад зворушливої турботи про радянської молоді:

На жаль, в цьому та інших журналах "ЮТ" цього року немає ні слова про небезпеку, якої може піддатися людина при роботі з радіоактивною сировиною або матеріалами, в той час, коли ще в 1947 р. за наказом Сталіна було створено таємну лабораторію "Б" з вивчення впливу радіації на живі організми, тобто практично добрих 9 років вивчали, а піонерів через привабливі журнали з картинками безпосередньо посилали гробити "за спасибі" своє дорогоцінне (здоров'я - прим. пер.): 

Довгі роки про цю лабораторії знав лише вузьке коло посвячених. Нічого не чули про неї навіть багато хто з тих, хто безпосередньо брав участь у створенні атомної зброї в СРСР. Тимофєєв-Ресовський пізніше зазначав: «в усьому світі вважається, що американці розробили всю медичну ізотопну, так би мовити, біологію і всю водну ізотопну біологію. А все це ми раніше американців зробили ».

24 жовтня 1947 І.В. Сталін підписує постанову 3640-1204 «Про організацію лабораторії" Б "9-го Управління МВС СРСР», в якому сказано:

Покласти на лабораторію «Б» наступні завдання:

1. вивчення і класифікація патологічної дії радіоактивних випромінювань і розробка методів захисту від цих випромінювань;
2. розробка способів очищення розчинів і стічних вод від радіоактивних продуктів;
3. виготовлення чистих радіоактивних препаратів (ізотопів);
4. розробка способів виділення і очищення продукту Z (плутоній) і методів розділення штучних радіоактивних речовин;
5. вивчення вражаючої дії радіоактивних продуктів розпаду та розробка способів захисту від вражаючої дії.

Далі в "Юному техніку" докладно розповідається про те, якими цінними є уран і торій для країни і навіть як самому зробити простий радіометр і власне де потім самостійно шукати радіоактивну руду!

Ось і робіть висновок (з) ...

Ось ще копії сторінок з другого номера "ЮТ", того ж року (1956), де немає ні слова про небезпеку радіоактивних руд: 

Було б наївним вважати, що у США відношення радіаційної безпеки було аж надто обачливішим, ніж у СРСР. Читаймо іншого автора:

Набір для юних фізиків U-238 Atomic Energy Lab від компанії AC Gilbert Company з'явився у продажу в 1951 році. На початку п'ятдесятих інтерес до всього, що пов'язане з розпадом атома і ланцюговою реакцією був величезним. І виробник іграшок Альфред Гільберт (на фото під заголовком-стоїть праворуч) вирішив зробити на цьому інтересі гроші. У набір юного фізика входив не тільки електроскоп, лічильник Гейгера, книга про ядерної фізики та інші корисні речі, а й зразки урану-238! Про те, що цей ізотоп урану небезпечний, для здоров'я тоді ще не знали. Скільки юних фізиків захворіли на рак і лейкоміей за той рік, що набір був у продажу, залишилося невідомим.

Джерела:

http://exize.livejournal.com/217064.html

http://p-i-f.livejournal.com/1967850.html (див. коментар)