Божевільна аварія на АЕС під Пітером

На споруджуваному енергоблоці Ленінградської АЕС-2 (http://ru.wikipedia.org/wiki/Ленинградская_АЭС) сталося обвалення. Подібної  надзвичайно...

На споруджуваному енергоблоці Ленінградської АЕС-2 (http://ru.wikipedia.org/wiki/Ленинградская_АЭС) сталося обвалення. Подібної надзвичайної події (НП) при будівництві історія російського атомстрою ще не знала. На першому енергоблоці Ленінградської АЕС-2, що будується в Сосновому Бору під Петербургом, обрушилися металоконструкції. За попередніми даними, арматура звалилася через порушення технологічного процесу. Завдяки тому, що станція ще недіюча, то нічого катастрофічного не відбулося. Але від питання, наскільки надійною буде АЕС, на якій вже не перший раз відбуваються НП, нікуди не дітися. Варто додати, що за цим же проектом буде побудована також АЕС у Білорусі.

Катастрофічні наслідки

Як стверджує джерело, свого часу близьке до керівництва «СПб АЕП», причиною аварії стали головотяпство і непрофесіоналізм. Були порушені технології проектування і будівництва. Ще в кінці травня будівельники виявили відхилення арматури, закладеної в зовнішню захисну оболонку блоку. На позначці 22 метри воно складало 600 мм від вертикалі. Причини встановить комісія, але фахівці Сосновобірської філії АЕП вважають, що НП трапилась через відсутність у проекті жорстких армокаркасів, які б фіксували арматуру.

Будівельники взялися за усунення виявленого дефекту, їм вдалося виправити арматуру, дійшовши до висоти 12 метрів. Решта десятиметрових смуг металу не були зафіксовані і вільно «гуляли» під поривами вітру. Ось чому 17 липня відбулося обвалення. Лише по чистій випадковості обійшлося без людських жертв - за кілька хвилин до обвалу будівельники покинули робочі місця, відправившись на обід.

Як з'ясовується, подібний випадок на будмайданчику ЛАЕС-2 вже був. У січні нинішнього року під поривом вітру впала 14-метрова арматурна стінка. І знову-таки пощастило: майстер дільниці, стурбований штормовою погодою, вивів робочих з будмайданчика.

«Технічні спеціалісти підрядника - філії «СПб АЕП» - не раз зверталися до головної організації ВАТ «СПб Атоменергопроект» з пропозицією ввести в проект додаткове армування з жорсткими армоблоками», - говорить джерело. Реакції не було.

Приблизно за місяць до аварії в Інтернеті з'явився лист співробітників Сосновобірської філії АЕП з приводу методів роботи керівництва головного інституту. «Недолік компетентності в частині цілісного розуміння технології проектування та спорудження АЕС, тим більше в умовах споруди фактично головного блоку, керівництво ВАТ «СПб АЕП» намагається компенсувати недалекоглядними, каральними, імпульсивними рішеннями щодо небагатьох професіоналів».

Масштаби аварії не настільки вже нешкідливі. Фахівці оцінюють її як катастрофу. Остаточне слово щодо ліквідації наслідків, безумовно, за експертною комісією. Проте вже можна припустити, що доведеться розбирати і демонтувати 1200 тонн арматурної сталі зі зруйнованої стіни. Після цього обстежити покладений в неділю, 17 липня, в зовнішню захисну оболонку блоку 4-метровий шар бетону. Швидше за все, арматура і шматки стіни, що обрушилися, привели до утворення в ньому дефектів.

Це не перший форс-мажор на ЛАЕС-2. 29 грудня 2010 за постановою прокурора Соснового Бору за численні порушення норм пожежної безпеки та санітарно-епідеміологічного законодавства призупинено діяльність ЛАЕС-2. Порушення були виявлені ще в липні 2010 року, але будівельники це просто проігнорували.

Тоді суд ухвалив заморозити роботи на 40 діб. Правда, вже 11 січня 2011 своє рішення скасував - враховуючи позитивну рекомендацію прокуратури та зобов'язання забудовника усунути недоробки.

Сам собі контролер

«Інформація про те, що насправді відбувається на будівництві ЛАЕС-2, жителям Соснового Бору практично невідома, - розповідає Олег Бодров - фізик, еколог, керівник екологічної організації «Зелений світ», мешканець Соснового Бору. - До керівника центру інформації ЛАЕС Авер'янова мені не вдалося додзвонитися навіть по мобільному телефону. Але нам відомо, як організовано будівництво».

За словами Бодрова, аварія пов'язана з тим, що на будівництві ЛАЕС-2 працюють іногородні, відряджені з інших регіонів Росії. Є й гастарбайтери з України і, можливо, з Білорусі. Вони живуть за межами Соснового Бору, і їх возять на роботу. Так, в селищі Чорна Лахта живе кілька сотень таких робітників. Вони працюють по 12 годин на день, при вступі на роботу у них відбирають паспорти і фактично з ними поводяться як з рабами. Бараки, де вони живуть, не пристосовані до життя в зимових умовах, там немає гарячої води, але робочі живуть там цілий рік.

«Розраховувати на те, що люди, які працюють у рабських умовах, можуть зробити якісну роботу, неможливо, - каже Бодров. - Крім того, в радянські часи при будівництві ЛАЕС за ним стежило безліч контролюючих організацій. А зараз організація-проектувальник - «Ленатоменергопроект» - є одночасно і забудовником, і контролером».

Зараз, щоб побачити йорж з арматурної сітки, що утворився в результаті аварії, не треба заходити на територію будмайданчика ЛАЕС-2 - його видно з-за паркану. Фахівці стверджують, що подібної НП при будівництві атомного блоку історія російського атомстроя не знає, з такими ляпами стінки атомних блоків АЕС ще не споруджувалися.

Нічого дивного в тому, що позбавлені елементарних людських умов праці та проживання гастарбайтери схалтурили, немає. Інше питання - чому стратегічний об'єкт зводять непрофесійні робітники.

Будь-який ядерний об'єкт і його Система фізичного захисту становить державну таємницю. Ступінь - «секретно». Відповідно, для роботи на будівництві ЛАЕС-2 навіть вантажник повинен мати певний допуск. Адже режимним об'єкт стає не тоді, коли запускають реактор, а вже на стадії проектування. Спочатку розробляється Система фізичного захисту (СФЗ), а вже потім сама «начинка». І будується будь-яка АЕС в такому ж порядку: спочатку все перекривають і ставлять під охорону, а вже потім риють котлован. А в СФЗ входить не лише кількість охоронців, їх озброєння і графік зміни постів, а й такі речі, як під'їзні шляхи, кількість і планування КПП, рови, паркани, бетонна стіна периметра тощо. І це державна таємниця, до якої навряд чи є допуск у білоруських і українських робітників.

На жаль, «Росатом» настільки закрита організація, що за нею (та її підрозділами) практично неможливий контроль. Поліція і ФМС (Федеральна міграційна служба) теоретично можуть перевірити право на роботу в Росії у заробітчан. Але співробітників цих служб на територію ЛАЕС не пустять - об'єкт режимний.

ФСБ може перевірити відповідність СФЗ існуючим нормативам і дотримання порядку охорони об'єкта. Що ж стосується кваліфікації та інших якостей робітників, будматеріалів, технічної документації, можливого нехлюйства чи прямої крадіжки при будівництві або експлуатації атомної станції - повноваження незрозуміло навіщо суворо обмежені. Хоча контроль спецслужб над ядерними об'єктами якраз був би цілком зрозумілий. В ідеалі, звичайно, спільно з громадським контролем.

«Росатом» - держкорпорація, в економічних питаннях самостійна і підконтрольна хіба що своїм власним службам. От якщо на території ЛАЕС, не дай бог, буде плануватися теракт, тоді співробітники ФСБ можуть діяти. А якщо, приміром, впаде стіна вже пущеного в експлуатацію енергоблоку, то розбиратися буде прокуратура. Яка, до речі, працює із заявами громадян, а не моніторить ситуацію на будівництві в режимі онлайн.

Виходить, що «Росатом» сам розробляє проект, сам вибирає генпідрядника, сам оплачує роботи, сам себе контролює, сам помиляється. Відповідати, треба думати, теж буде сам. Тільки от якщо щось станеться на вже працюючий АЕС, чи буде сенс у пошуку відповідачів?

Джерело:

http://novayagazeta.ru/data/2011/079/00.html

Пов`язані

Світ 3486886240184227714

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item