Новий погляд на довготривале опромінення

Нове дослідження вчених з Массачусетського технологічного інституту приводить до висновку про те, що нормативні критерії, за якими уряди...

Нове дослідження вчених з Массачусетського технологічного інституту приводить до висновку про те, що нормативні критерії, за якими уряди визначають необхідність евакуації людей після ядерної аварії, можуть виявитися занадто консервативними.

Дослідження, проведене Bevin Engelward та Jacquelyn Yanch і опубліковане в журналі Environmental Health Perspectives, показало, що коли миші піддавалися опроміненню приблизно в 400 разів більшому за фонові рівні протягом п'яти тижнів, пошкодження ДНК не були виявлені.

Діючі правила США вимагають, щоб жителі будь-якої області, яка досягає рівня радіації у вісім разів вище фонового, повинні бути евакуйовані. Тим не менш, фінансові та емоційні витрати на таке переселення можуть бути не варті того, говорять дослідники.

"Немає даних, що можуть сказати, що це небезпечний рівень", говорить Yanch, старший викладач на кафедрі Массачусетського технологічного інституту ядерної науки і техніки.

До сих пір дуже мало досліджень, де були визначені ефекти малих доз радіації, що діє протягом тривалого періоду часу. Це дослідження є першим з тих, що спроможне визначити генетичні ушкодження на відносно низькому рівні - в 400 разів вище за фонове опромінення (0.0002 сГр за хвилину, або 105 сГр на рік).

"Майже всі радіобіологічні дослідження робляться в умовах короткочасного (гострого) опромінення. Це призведить до зовсім інших біологічних результатів в порівнянні з хронічними умовами", говорить Engelward, доцент кафедри біологічної інженерії Массачусетського технологічного інституту.

Занадто багато це скільки?

Джерелом радіаційного фону є космічні промені та природна радіоактивність в навколишньому середовищі. Ці джерела додають, в середньому, до 0,3 сГр за рік на людину.

Попередні дослідження показали, що рівень радіації 10.5 сГр сумарної дози, стільки ж, як і в цьому дослідженні, приводили до пошкоджень ДНК, якщо застосовувалось одразу. Тим не менш, у цьому дослідженні, дослідники розтягули цю ж саму дозу у часі на п'ять тижнів, з використанням радіоактивного йоду в якості джерела. Випромінення радіоактивного йоду схоже на те, що випускається з пошкодженого реактора Фукусіма в Японії.

Після закінчення п'яти тижнів, дослідники протестували декілька типів пошкоджень ДНК, з допомогою самих чутливих методик. Ті види пошкоджень можна розділити на дві основні класи: (1) базове ураження, в яких структура бази ДНК (нуклеотида) змінено, і (2) це розриви в ДНК. Вони не виявили значного збільшення обох типів.

Пошкодження ДНК відбувається спонтанно, навіть на рівні радіаційного фону, за консервативною оцінкою, в кількості близько 10000 змін в клітині за день. Велика частина цих ушкоджень відновлюється системами репарації ДНК у кожній клітині. Дослідники підрахували, що активність, яка використовувалась в цьому дослідженні, дає додаткових пошкоджень біля десятка на клітину в день, кожне з яких, скоріше за все, було знешкоджене.

Хоча дослідження закінчилося впродовж п'яти тижнів, Engelward вважає, що результати будуть такими ж, для більш довгих експозицій.

Doug Boreham, професор медичної фізики та прикладної радіології в McMaster University, каже, що дослідження додає все більше доказів того, що низькі дози радіації не так шкідливі, як люди того часто бояться.

"Зараз вважається, що все випромінювання шкідливо для вас, і якщо ви в будь-який час отримали трохи випромінення, воно складається і ризик раку підвищується", говорить Boreham, який не брав участі в цьому дослідженні. "Зараз ми маємо підтвердження того, що це не так."

Консервативні оцінки

Велика частина радіологічних досліджень, на яких засновані керівні принципи евакуації населення, були спочатку направлені на встановлення безпечних рівнів опромінення на робочому місці, каже Yanch, - це означає, що вони дуже консервативні. У випадку робочого місця це має сенс, оскільки роботодавець може заплатити за захист для всіх своїх співробітників одночасно, що знижує вартість, говорить вона.

Однак, "коли у вас є забруднене навколишнє середовище, то джерело не контролюється, і кожен громадянин повинен платити за свою попереджену дозу" говорить Yanch. "Вони повинні залишити свої будинки або свою громаду, можливо, навіть назавжди. Вони часто втрачають роботу, як ви бачили у випадку Фукусіми. І тут ви задаєтесь питанням наскільки консервативним ви хочете бути у своєму аналізі радіаційних ефектів. Замість того, щоб бути консервативним, має сенс подивитися на кращу оцінку, наскільки небезпечне випромінювання насправді."

Ці консервативні оцінки засновані на гострій дії випромінювання, а потім екстраполяції цих результатів на те, що може статися в більш низьких дозах і при нижчий потужності дози, говорить Engelward. "В основному ви використовуєте набір даних, зібраних на основі гострого опромінення високого рівня, щоб робити прогнози в області дуже низьких доз протягом тривалого періоду часу, де ви дійсно не маєте прямих даних. Це припущення," каже вона. "Люди постійно сперечаються про те, як передбачити, що відбувається при більш низьких дозах і нижчий потужності дози".

"Цікаво, що, незважаючи на евакуацію приблизно 100 000 жителів, японський уряд критикували за те, що він не піддав евакуації ще більше людей. З наших досліджень, ми могли б передбачити, що населення, яке не було евакуйованим не продемонструє перевищення пошкоджень ДНК, - це те, що можна перевірити за допомогою нещодавно розроблених технологій в нашій лабораторії", додає вона.

Джерело:

http://web.mit.edu/newsoffice/2012/prolonged-radiation-exposure-0515.html#.T7R_q3R6dHw.blogger

Пов`язані

Статті 7934596024892627

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item