США вирішили згорнути співпрацю з РФ з підвищення рівня захисту російських ядерних об'єктів

США вирішили згорнути співпрацю з РФ по одному з небагатьох, що залишилися двосторонніх проектів - оновленій програмі Нанна-Лугара. Вашингт...

США вирішили згорнути співпрацю з РФ по одному з небагатьох, що залишилися двосторонніх проектів - оновленій програмі Нанна-Лугара. Вашингтон оголосив про припинення фінансування робіт з підвищення рівня захисту російських ядерних об'єктів, пояснивши це незгодою з діями Москви на українському напрямку.

США продовжують курс на згортання двостороннього співробітництва з РФ, не роблячи винятків навіть для найбільш успішних і важливих проектів, таких як взаємодія у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення. Вашингтон не має наміру обмежуватися припиненням співпраці з Москвою в галузі мирного використання атомної енергії (див. "Комерсант" від 4 березня 2014 року), а збирається повністю переглянути програму фінансової та технічної допомоги російському ядерному комплексу. "Усі підрозділи Міністерства енергетики США приступили до перевірки та аналізу проектів, пов'язаних з Росією", - оголосив представник відомства Білл Гіббонс.

У першу чергу США планують припинити фінансування всіх робіт з підвищення рівня захисту російських ядерних об'єктів. Починаючи з 1993 року американці витратили на це $ 1,6 млрд. Сучасні системи сигналізації та охорони були встановлені на 50 об'єктах ВМФ, в 11 місцях дислокації російських стратегічних ядерних сил і на 175 цивільних атомних підприємствах. Росії були також передані системи управління захистом ядерних об'єктів, контейнери для перевезення боєголовок і матеріалів, що розщеплюються, охоронні комплекси та інше обладнання.

Велика частина робіт проводилася фахівцями Пентагону і Міненерго в рамках спільної Програми щодо зменшення загроз (Cooperative Threat Reduction Program), запропонованої сенаторами Семом Нанном і Річардом Лугаром. Загальний бюджет програми становив $ 8,79 млрд. За півроку до закінчення терміну дії цієї програми влада РФ вирішили не продовжувати її, оголосивши, що Москва більше не потребує дотацій (див. "Комерсант" від 10 жовтня 2012 року). Проте у результаті програму було вирішено не ховати, а перетворити в більш компактну і засновану на принципах рівноправності. Натомість була укладена тимчасова двостороння рамкова угода. На вимогу російської сторони було зменшено кількість спільних проектів, обмежений доступ американських інспекторів до ядерних об'єктів і припинено роботи в місцях зберігання боєголовок (див. "Комерсант" від 21 червня 2013 року).

У числі напрямків співпраці, що тоді залишилися, - облік, контроль і фізичний захист ядерних матеріалів; митний контроль; виявлення, вилучення, зберігання, забезпечення безпеки та утилізація радіоактивних джерел підвищеної небезпеки; переробка надлишків високозбагаченого урану на низькозбагачений; демонтаж, транспортування, вилучення палива і безпечне зберігання атомних підводних човнів. Передбачалося, що всі ці проекти увійдуть до нової угоди, яка буде укладена на базі рамкової.

Одначе тепер вони будуть заморожені. Кошти, що планувалося направити на реалізацію цих проектів, вже виключені з проекту бюджету Міненерго США на 2015 рік, а витрати на програму з Міжнародного співпраці й захисту ядерних матеріалів (International Material Protection and Cooperation program) знижені на 27%. Кошти планувалося витратити на установку новітніх систем безпеки на підприємствах з виробництва ядерних матеріалів, завершення перевезення високозбагаченого урану і плутонію в єдине місце зберігання і розгортання охоронних комплексів на об'єктах в Озерську (Челябінськ-40) і Арзамасі-16. "Ми зупинили всі роботи з фізичного захисту ядерних підприємств у РФ", - повідомила представник Національної адміністрації США з ядерної безпеки Енн Харрінгтон. - "Зараз на об'єктах встановлено від 40% до 70% необхідного обладнання, але завершення робіт тепер доведеться відкласти".

За словами експерта Центру політичних досліджень Росії Андрія Баклицького, поступова відмова від робіт на російських ядерних об'єктах давно входила у плани американської сторони. "Намір перекласти фінансову відповідальність за забезпечення безпеки російських ядерних об'єктів на плечі РФ декларувалося давно, - пояснив він. - Припинення робіт на російських об'єктах не варто повністю пов'язувати з ситуацією навколо України. Українська криза могла лише прискорити процес, до якого сторони йшли довгий час ". При цьому, за словами експерта, значна частина коштів, що виділяються США на спільні програми співробітництва з ядерної безпеки, витрачається на оплату роботи американських фахівців.

"Якщо говорити про фінансову складову, то втрати будуть невеликі, - говорить експерт. - Але американська підтримка дозволяла вирішувати питання, які є істотними з точки зору ядерної безпеки, але не розглядалися керівництвом РФ в якості пріоритетних". За його словами, останнім часом значна частина робіт була не прив'язана до конкретних ядерних об'єктів, а направлена ​​на "розробку нормативно-правових та методичних документів, розвиток можливостей з підготовки персоналу, передачу передового досвіду експлуатації, оцінку ефективності та удосконалень систем безпеки". "Передчасне згортання взаємодії тут створить більший негативний ефект, ніж припинення співпраці з удосконалення на конкретних ядерних об'єктах", - вважає експерт.

Джерело:

Пов`язані

Світ 5792966579343832760

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item