5 жовтня 2010 року на Ігналінській атомній електростанції сталася аварія
5 жовтня поточного року керівництво Ігналінської атомної електростанції через свого представника з друку Дайв Рімашаускайте розповсюдило офі...
http://urps-notices.blogspot.com/2010/10/5.html
5 жовтня поточного року керівництво Ігналінської атомної електростанції через свого представника з друку Дайв Рімашаускайте розповсюдило офіційну заяву про те, що в ході планових робіт з дезактивації контуру першого блоку в одному з його компонентів сталася розгерметизація, під час якої за межі контуру витекли застосовані для дезактивації хімічні реагенти.
Далі в заяві вказувалося, цитуємо: «Оскільки до проведення подібних робіт застосовуються суворі заходи безпеки, і роботи проводяться в герметично закритих приміщеннях зі спеціальними дренажними системами, то ніякі хімічні реагенти і матеріали, забруднені радіоактивними нуклідами, за межі контрольованої ІАЕС зони не потрапили», кінець цитати.
Дана заява не в усьому відповідає дійсності. «Литовський кур'єр» провів власне розслідування, у ході якого з достовірних джерел була отримана наступна інформація.
5 жовтня 2010 року на Ігналінській атомній електростанції сталася аварія. У приміщенні головних циркуляційних насосів ІАЕС йшли роботи, пов'язані з дезактивацією радіоактивного зараження на техніці. При проведенні технологічної промивання контуру ядерного реактора першого енергоблоку стався розрив контуру в районі дросельно-регулюючого клапана (ДРК). Близько трьохсот кубометрів густого промивного матеріалу у вигляді суспензії, що включає азотну кислоту і марганцевокислого калій, із сильним ступенем радіоактивного зараження під тиском вилилося через що утворився розрив у технологічне приміщення першого блоку.
Густа радіоактивна маса не пішла в технологічні дренажні отвори, як стверджувалося в заяві, підготовленій пані Д. Рімашаускайте. За непідтвердженими даними, саме з цієї причини велика кількість працівників станції було залучено до усунення наслідків аварії. Люди вручну збирали витеклу радіоактивну суспензію, яку потім вивозили з технологічного приміщення та «ховали» на території ІАЕС.
Джерело:
http://otecsergiy.livejournal.com/211868.html