Пропозиції до перегляду переліку приналежності населених пунктів України до зон радіоактивного забруднення

Представлена тут публікація узагальнює попередні пов’язані публікації [1, 2, 3, 4] і надає конкретні пропозиції щодо уточнення методики Загальнодозиметричної паспортизації України і перегляду переліку приналежності населених пунктів України до зон радіоактивного забруднення, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи, на основі аналізу стану опромінення населення.

Перелік приналежності населених пунктів до зон радіоактивного забруднення

Приналежність населених пунктів до зон радіоактивного забруднення визначалась виключно за дозовим критеріями у відповідності до статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У Додатку 1 представленої публікації надано перелік населених пунктів з перевищеннями "паспортної дози на критичну групу населення"  із зазначенням зонування за скоригованою методикою. Всього до переліку увійшло 158 населених пунктів: Волинської (3), Житомирської (86), Київської (18), Рівненської (52) і Чернігівської (2) областей. З цього числа 29 населених пунктів належить до 3-ї зони, а решта 129 – до 4-ї зони.

Треба зауважити, що у 138 населених пунктах відсутні ЛВЛ-вимірювання і вони увійшли до аналізу перевищень. Хоча з цієї кількості за нинішніми результатами Паспортизації 137 населених пунктів не підпадають навіть до 4-ї зони і лише один з них входить до 4-ї зони за дозовим критерієм (село Річиця Зарічненський район Рівненська область).

Висновки

За опублікованими на сьогодні даними стан опромінення населення у населених пунктах з переліку Паспортизації дозволяє вивести більшість населених пунктів (із загальною часткою 85% населення) за межі зон радіоактивного забруднення.

Поточний метод розрахунку паспортної дози характеризуєються високим рівнем консервативності середніх значень. Так, поточний конверсійний фактор для зовнішнього опромінення перевищує у 2-3 рази середнє значення. Завищення поточної оцінки внутрішнього опромінення досягають і перевищують 10-разового рівня.

Потрібен перехід на більш прямий метод оцінки внутрішнього опромінення, що базується на ЛВЛ-вимірюваннях вмісту ¹³⁷Cs в організмі людині, дає такі результати: у 2-й зоні – не залишається жодного населеного пункту, населенні пункти поза зонами радіоактивного забруднення заселені 95% населення.

З метою обґрунтування ступеня консерватизму при подальшому проведенні Паспортизації необхідно базувати розрахунок паспортних доз на чітко нормативно визначеній величині "дози на критичну групу населення", наприклад, це може бути середня доза 10% мешканців, які мають найвищі дози у населеному пункті.

Пропозиції

Ініціювати чергове проведення і оприлюднення Кабінетом Міністрів України даних щорічної паспортизації (згідно ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"). На підставі уточнених фактичних даних паспортизації ініціювати внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106, для чого перед тим необхідно:

• Провести черговий перегляд методики паспортизації у бік зменшення зайвого консерватизму з чітким визначенням дози на критичну групу населення.
• Провести додаткові дослідження для уточнення (у тому числі, фактичних) даних прямих вимірювань (щільності забруднення ґрунту, вимірювань ЛВЛ – згідно Додатку 2 представленої публікації).
• Актуалізувати топонімічні назви і популяційні показники населених пунктів з переліку Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106;
• Провести всебічні оцінки можливих соціально-економічних наслідків перегляду зонування населених пунктів внаслідок радіоактивного забруднення у результаті Чорнобильської аварії.

Джерело:

• urpsspot.wordpress.com/ (Повний текст статті)

Автор:

• О.О.Бондаренко