Представлена тут публікація узагальнює попередні пов’язані публікації [ 1 , 2 , 3 , 4 ] і надає конкретні пропозиції щодо уточнення мето...
Представлена
тут публікація узагальнює попередні пов’язані публікації [
1,
2,
3,
4] і надає конкретні пропозиції щодо уточнення методики Загальнодозиметричної паспортизації України і перегляду переліку приналежності населених пунктів України до зон радіоактивного забруднення, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи, на основі аналізу стану опромінення населення.
Перелік приналежності населених пунктів до зон радіоактивного забруднення
У
Додатку 1 представленої публікації надано перелік населених пунктів з перевищеннями "паспортної дози на критичну групу населення" із зазначенням зонування за скоригованою методикою. Всього до переліку увійшло 158 населених пунктів: Волинської (3), Житомирської (86), Київської (18), Рівненської (52) і Чернігівської (2) областей. З цього числа 29 населених пунктів належить до 3-ї зони, а решта 129 – до 4-ї зони.
Треба зауважити, що у 138 населених пунктах відсутні ЛВЛ-вимірювання і вони увійшли до аналізу перевищень. Хоча з цієї кількості за нинішніми результатами Паспортизації 137 населених пунктів не підпадають навіть до 4-ї зони і лише один з них входить до 4-ї зони за дозовим критерієм (село Річиця Зарічненський район Рівненська область).
Висновки
За опублікованими на сьогодні даними стан опромінення населення у населених пунктах з переліку Паспортизації дозволяє вивести більшість населених пунктів (із загальною часткою 85% населення) за межі зон радіоактивного забруднення.
Поточний метод розрахунку паспортної дози характеризуєються високим рівнем консервативності середніх значень. Так, поточний конверсійний фактор для зовнішнього опромінення перевищує у 2-3 рази середнє значення. Завищення поточної оцінки внутрішнього опромінення досягають і перевищують 10-разового рівня.
Потрібен перехід на більш прямий метод оцінки внутрішнього опромінення, що базується на ЛВЛ-вимірюваннях вмісту 137Cs в організмі людині, дає такі результати: у 2-й зоні – не залишається жодного населеного пункту, населенні пункти поза зонами радіоактивного забруднення заселені 95% населення.
З метою обґрунтування ступеня консерватизму при подальшому проведенні Паспортизації необхідно базувати розрахунок паспортних доз на чітко нормативно визначеній величині "дози на критичну групу населення", наприклад, це може бути середня доза 10% мешканців, які мають найвищі дози у населеному пункті.
Пропозиції
- Провести черговий перегляд методики паспортизації у бік зменшення зайвого консерватизму з чітким визначенням дози на критичну групу населення.
- Провести додаткові дослідження для уточнення (у тому числі, фактичних) даних прямих вимірювань (щільності забруднення ґрунту, вимірювань ЛВЛ – згідно Додатку 2 представленої публікації).
- Актуалізувати топонімічні назви і популяційні показники населених пунктів з переліку Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106;
- Провести всебічні оцінки можливих соціально-економічних наслідків перегляду зонування населених пунктів внаслідок радіоактивного забруднення у результаті Чорнобильської аварії.
Джерело:
Автор: