Непролазними нетрями чорнобильського популізму

Юрій Бутусов, головний редактор "Цензор.нет", фото telekritika.ua На шпальтах часопису "Дзеркало тижня" від 24 тр...

Юрій Бутусов, головний редактор
"Цензор.нет", фото telekritika.ua
На шпальтах часопису "Дзеркало тижня" від 24 травня 2013 року головний редактор "Цензор.нет" Юрій Бутусов розмістив розширене інтерв'ю з Міністром соціальної політики України Наталею Королевською. Великий блок питань інтерв'ю присвячено скандально відомим "чорнобильським" питанням. Як можна побачити з інтерв'ю, відповіді Міністра висвітлюють поточну позицію держави скоріше у підходах і намірах до вирішування (ніж у фактичному вирішенні) актуальних питань у подоланні наслідків чорнобильської аварії, а також є свідченням відсутності чітко окресленої політики держави у цій сфері. Наводимо тут частину інтерв'ю лише з чорнобильської теми.

- Ю.Б. Ви згадали закон про чорнобильців. Чи чекають нас у цьому році акції протесту "чорнобильців" і "афганців"? Чи є з ними якісь домовленості?

- Н.К. Для того, щоб обговорювати питання "чорнобильців", необхідно розуміти ситуацію в цілому. Цього року на пільги постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС у державному бюджеті передбачено трохи більше 11 млрд грн - на 2 мільйони "чорнобильців". Щоб повністю виконати закон, прийнятий ще в часи СРСР, необхідно 88 млрд грн. Для порівняння: на всі виплати сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, дітям-сиротам, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам - ​​а це 13 мільйонів українських громадян самої вразливої ​​категорії - цього року передбачено в бюджеті близько 40 млрд грн. Тобто в середньому - 5500 грн на одного чорнобильця (майже в два рази більше тих 3077 грн, які держава може собі дозволити витратити на сироту чи інваліда). Очевидно, що додаткових коштів для повного забезпечення всіх "чорнобильців" пільг і доплат, передбачених законами, у бюджеті немає.

З іншого боку, давайте подивимося, які саме пільги покладені "чорнобильцям" за законом: багато чого з прийнятого 20 років тому сьогодні втратило актуальність. Ми живемо в іншій країні, змінилася соціально-економічна ситуація. Але нав'язувати людям рішення зверху, що їм сьогодні важливіше і потрібніше, буде абсолютно несправедливим.

Тому вкрай важливо, щоб самі "чорнобильці" чітко сформулювали свою позицію і розставили пріоритети. У такому форматі діалог стане куди більш конструктивним і результативним.

Я десятки разів зустрічалася з "чорнобильцями", з громадськими організаціями, що їх представляють. Об'єднавши і проаналізувавши всі їхні вимоги, ми виділили кілька загальних напрямків, за якими практично ні у кого немає заперечень, і які можна реалізувати в короткостроковій перспективі. Всього їх три: вирішення питання збереження статусу "чорнобильців" за дітьми, які втрачають його з досягнення 18-річного віку; відновлення справедливості по відношенню до вдів "чорнобильців"; наведення порядку в обласних комісіях по заробітках "чорнобильців". Вважаю, що вирішивши ці завдання, ми зможемо йти далі з відновлення соціальної справедливості для постраждалих від аварії на ЧАЕС.

- Терміни? Як скоро плануєте вирішити ці питання?

- Перший у цьому списку - законопроект щодо закріплення статусу за дітьми-"чорнобильцями" по досягненні 18 років. Таким чином, ми зможемо дати їм соціальний захист і зберегти право на необхідне медичне обслуговування.

Законопроект буде поданий Міністерством на розгляд уряду до кінця липня.

Другий пункт нашої "короткострокової" програми - за вдовами "чорнобильців". Вважаю серйозною несправедливістю те, що зараз відбувається. Якщо вмирає "чорнобилець", вдова повинна довести, що його смерть пов'язана з Чорнобилем. І тільки тоді вона отримає додаткову допомогу. А якщо, наприклад, людина була дуже хворою, і це було пов'язано з Чорнобилем, але потрапила під машину, то вона вже не отримує цієї допомоги. Я вважаю це страшною несправедливістю! Законопроект з цього питання вже підготовлений і направлений на узгодження міністерствам.

- На найближчій сесії можна чекати?

- Я відповідаю за роботу міністерства - ми зробимо в строк, за парламент я не відповідаю і ворожити на кавовій гущі не хочу.

Третє питання "короткостроковій" програми - наведення порядку в комісіях по заробітках "чорнобильців", які повинні функціонувати у всіх областях. Проте у ряді регіонів вони існують лише на папері. Часто-густо - бюрократична тяганина, рішення приймаються тільки в одиничних випадках. Всього за рік їх прийнято близько 300 ...

Зараз ми звернулися до громадських організацій, щоб вони взяли під контроль цю ситуацію. Де є безперечні докази у людини, що він брав участь у ліквідації аварії, що він дійсно працював у чорнобильській зоні, - рішення повинні прийматися комісією оперативно і в інтересах цієї людини.

На цих трьох питаннях, як найбільш несправедливих стосовно "чорнобильців", ми і сконцентрували зараз свою увагу.

- Що робиться для перевірки статусу "чорнобильців"? У 1991 році у всьому Радянському Союзі статус ліквідатора мали 400 тис. осіб. Сьогодні тільки в Україні їх вже 2 млн. Самі "чорнобильці" розповідають історії про те, як в результаті корупційних приписок списки ліквідаторів збільшуються в геометричній прогресії. Чи можна скласти список справжніх інвалідів Чорнобиля, щоб 11 млрд грн - величезні насправді гроші - надходили насамперед тим, хто найбільше цього потребує, а не тим, кого записали в невідомі роки, і у кого немає видимих ​​проблем зі здоров'ям?

- Уточнюю цифри: сьогодні в Україні статус "чорнобильців" мають два млн 132 тис. 257 громадян. З них 243 тис. 456 чол. - Безпосередньо ліквідатори. Ще 116 тис.758 чол. - Інваліди внаслідок Чорнобильської катастрофи, один млн 888 тис. 801 чол. - Громадяни, пов'язані з потерпілим від цієї катастрофи. Комісії, які займаються цим питанням, працюють при обласних адміністраціях. Справа про присвоєння статусу "чорнобильця" переглядається в разі, якщо надходить відповідне звернення.

У цілому, питання складне і неоднозначне.

Вважаю, що ці функції повинні взяти на себе громадські організації "чорнобильців", але вони не хочуть брати на себе відповідальність за позбавлення статусу. Я до них зверталася - поки чекаю їх відповідного кроку. Бо якщо в цю делікатну сферу втрутиться держава, будь-яке рішення буде викликати підозру у зловживанні з боку одних і недовіру з боку інших.

- Переддень 26 квітня ви їздили на ЧАЕС. Які перспективи чорнобильської зони?

- Сьогодні багато чіпляються за статус населеного пункту чорнобильської зони, але насправді такий статус - це недолік, а не перевага.

Поясню: сьогодні 2143 населених пункти мають у нас статус забруднених. З одного боку, там люди отримують дві грн на місяць на харчування, безкоштовне харчування для дітей у школах і ще якийсь пакет (умовно) соціальних пільг. І все. Але поки населений пункт формально значиться в зоні забруднення, туди не прийде інвестор: вона залишиться дотаційною і з постійними проблемами, на які не вистачить жодних коштів. Люди і далі будуть без роботи, інфраструктура буде і далі руйнуватися і т.д.

Минуло останнє обстеження Міністерства екології. Тільки 400 населених пунктів - з 2143 - сьогодні дійсно за екологічними нормами ще не відповідають стандартам для безпечного проживання. Але ми розуміємо, що взяти і просто позбавити "чорнобильського" статусу більш ніж 1700 сіл і міст не можна. Вважаю, що змінювати статус повинні тільки з ініціативи людей, а не рішенням чиновників.

- Вони ж ніколи не відмовляться.

- І правильно зроблять. Щоб відмовитися, потрібно отримати щось більш ефективне натомість. Впевнена, що людям необхідно запропонувати вибір: в обмін на статус зони з підвищеним рівнем забруднення - статус території пріоритетного розвитку. Вдихнути життя в ці території можна і потрібно, розвиваючи економіку і створюючи робочі місця. Зокрема, я запропонувала зробити пілотний проект із Славутичем. Серед іншого він передбачає збільшення будівництва соціального житла та створення робочих місць.

- Ви заявили про намір переглянути норми фінансових виплат за певними статтями "чорнобильських" програм. Яких норм це торкнеться?

- Так, я вважаю, що потрібно не імітувати соціальний захист, а реально захищати нужденних.

Необхідно змінювати підходи і чітко розставити пріоритети. Наприклад, якщо людина отримала онкологічне захворювання внаслідок Чорнобиля, то держава зобов'язана надати йому всю можливу допомогу на лікування. Так, мова про великі кошти. Але і соціальний захист в даному випадку реальна. Інший приклад: якщо у людини інвалідність першої групи, ми повинні брати на себе відповідальність і лікувати його. Не потрібно забезпечувати всім символічний зміст, як це робиться зараз.

"Чорнобильським" законом у нас передбачено понад 50 пільг. З них більше половини працюють абсолютно неефективно, але вони числяться, галочки стоять. Сьогодні ці пільги необхідно переформатувати, чітко визначити, за якими з них держава повинна взяти на себе зобов'язання і виконати в повному обсязі. Люди, таким чином, зможуть отримати реальний захист.

Разом з тим, сьогодні будь-яке втручання з боку влади у "чорнобильський" закон буде сприйнято, як бажання щось відняти. Тому я й звернулася до громадських організацій: дайте пропозиції щодо зміни закону. Кожна соціальна гривня, затраченої на захист чорнобильців, повинна бути використана максимально ефективно. Ми повинні фінансувати послуги та допомога конкретній людині, а не вирішення проблеми в цілому.

- Але ви ж розумієте, що тут не можна перекладати відповідальність з держави на громадські організації. Знаючи рівень цих громадських організацій, вони ніколи не прийдуть ні до якого консенсусу і самі не вироблять жодної програми дій. Як же ви ці гроші переділите, якщо все одно вони хочуть 88 млрд? Це взаємовиключні вимоги.

- А це і є громадська відповідальність. Пропоную шукати компроміс. Ось наш бюджет (соціальні виплати з держбюджету цього року по лінії нашого Міністерства) - 55 млрд грн. Давайте дивитися, звідки ми ці гроші візьмемо і як зможемо їх максимально ефективно використовувати. У вас є пропозиції? Давайте. У кого будемо забирати? У дітей-сиріт? Інвалідів?Ветеранів? Ні, не можна!

Дуже легко бути добренькою для всіх, але дуже важко бути справедливим для кожного. І коли ти щодня бачиш біль, не можна сказати, яка сильніше: чи будуть це будуть діти-сироти або людина, що потрапила в будинок престарілих, дитина-інвалід, який потребує термінової допомоги, або "чорнобильці", ветерани ... У таких умовах потрібно розподіляти наявний ресурс з абсолютною моральною відповідальністю кожної залученої сторони.

Я запропонувала всім громадським організаціям, що приходить у міністерство, будувати діалог за наступними трьома принципами. Перший - звичайно ж, справедливість. Другий - економічні можливості. Третій - готовність досягти компромісу. Сьогодні всі соціальні програми, затверджені в бюджеті, фінансуються в повному обсязі.

- Мітинги будуть?

- Ми не міністерство з прогнозування мітингів.

Джерело:
Читати у контексті:

Пов`язані

Чорнобиль 2527897388845768061

Дописати коментар Default Comments

Переклад

Кількість переглядів

Останні

Архів блогу

Кола Google+

item