З 1 січня 2013 року вступив у дію новий Закон ''Про громадські об'єднання''

З 1 січня 2013 року вступив у дію новий Закон "Про громадські об'єднання", до розробки та ухвалення якого активно долучались представники багатьох громадських організацій. Однак, як зазначає Наталя Соколенко, журналістка, учасниця руху "Стоп Цензурі", з ініціативи окремих громадських організацій розгорнулася активна кампанія з його дискредитації. У ЗМІ поширюється недостовірна інформація про основні норми закону та його призначення.

У зв'язку з цим, Наталя звернулась до журналістів та громадських представників з проханням перевіряти надійність інформації, яка поширюється щодо нового закону, наголошуючи на тому, що Закон "Про громадські об'єднання" відповідає європейським стандартам правового регулювання статусу неурядових організацій та містить багато прогресивних положень, які покликані сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні.

У себе на блозі в "Українській правді" Наталією розміщено аналіз найчастіше поширюваної недостовірної інформації про закон та підготовлено відповіді.

1. Недостовірна інформація Оподаткування та членські внески:

- Закон не передбачає права ГО отримувати членські внески;

- Закон вводить податок на дохід від членських внесків;

- За старого закону "Про об'єднання громадян" наявність членських внесків була ключовою для отримання статусу неприбутковості;

- Внаслідок вступу в дію закону всі ГО, які отримують членські внески автоматично стають прибутковими і будуть залишатись такими до перереєстрації.

Насправді

Закон передбачає право громадських організацій (ГО) отримувати та використовувати членські внески (частина 1 статті 24). Порядок їх отримання та використання визначає статут (у межах норм закону).

Звільнення від оподаткування податком на прибуток членських внесків до ГО визначається статтею 157 Податкового кодексу та наказом ДПА N37 від 24.01.2011. Ці стаття та наказ не зазнала жодних змін у частині оподаткування членських внесків та добровільних пожертв з моменту їх вступу в дію.

Статтею 157 ПК передбачено звільнення від податку на прибуток різних категорій надходжень для різних категорій організацій. Для громадських організацій, створених з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності та громадських організацій інвалідів – це, зокрема, добровільні пожертви та безповоротна фінансова допомога, для інших ГО – членські внески. Підставою для використання передбачених пільг є внесення ГО до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Закон про ГО жодним чином не змінює регулювання щодо статусу неприбутковості, не вимагає внесення змін до відомостей у Реєстрі неприбуткових організацій та установ (окрім випадків внесення змін до статутів в частині визначення основної діяльності та вимог щодо нерозподілу майна між засновниками), не випливає на вже отримані ознаки неприбутковості і не тягне за собою жодного автоматичного оподаткування доходів ГО.

Членські внески ніколи не були критерієм для отримання статусу неприбутковості, а самі критерії отримання такого статусу не визначалися законом "Про об'єднання громадян". Норми Податкового кодексу, що діють з 2011, відтворюють відповідні норми попередніх законів (зокрема, ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"). ДПІ при наданні коду неприбутковості вивчає статут на відповідність формулювань нормам Податкового кодексу і тільки.

2. Недостовірна інформація Закон прирівнює ГО до підприємств у можливості отримувати прибуток і вести комерційну діяльність

Насправді Відповідно до частини 5 статті 24 закону, громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до частини 6 статті 3 закону, відсутність майнового інтересу членів ГО передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями, а доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 21, громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню.

Таким чином, законодавство про ГО приведено у відповідність до Цивільного кодексу України, частина 1 статі 86 якого передбачає, що непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Тобто, ГО має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Проте такий дохід, на відіміну від прибутку підприємства, не може бути розподілений між засновниками та членами ГО і має бути спрямований виключно на досягнення мети ГО.

Саме такий підхід передбачений Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо статусу неприбуткових організацій в Європі. Частина 14 Рекомендацій передбачає, що такі організації повинні мати можливість вільно здійснювати будь-яку законну економічну, господарську або комерційну діяльність для сприяння своїй основній діяльності, без отримання жодних спеціальних дозволів, проте за умови виконання будь-яких ліцензійних або регуляторних вимог, які зазвичай застосовуються щодо відповідної діяльності. У той же час, частина 9 Рекомендацій говорить, що неурядові організацій не повинні розподіляти будь-який прибуток, що може виникнути внаслідок їх діяльності, між своїми членами або засновниками, але можуть використовувати цей прибуток для виконання своїх завдань.

Податковий кодекс України передбачив право ГО отримувати дохід від основної діяльності ще до ухвалення нового закону про ГО.

Натомість, закон "Про об'єднання громадян" не передбачав права ГО вести господарську діяльність безпосередньо, що стало однією із підстав визнання його Європейським судом із прав людини таким, що не відповідає Конвенції про захист прав людини і основних свобод та не є демократичним (рішення у справі "Корецький та інші проти України", 3 квітня 2008 року).

Право ГО отримувати дохід дає можливість зменшити залежність ГО від зовнішніх джерел фінансування, зокрема від іноземних донорів. Це також відповідає кращій європейській практиці. Наприклад, у Чехії дохід від продажу власних послуг складає 47 % у бюджеті пересічної ГО, в Угорщині – 55 %, а у Польщі – 60 % (дослідження Global Civil Society: Dimensions of the Nonprofit Sector, 3rd ed./ Salamon L. M., Sokolowski S. W.)

3. Недостовірна інформація Закон ускладнює порядок реєстрації ГО

Насправді Навпаки, відповідно до нового закону:

- Створюється єдине вікно для реєстрації ГО та отримання статусу юридичної особи;

- Спрощується порядок та скорочується строк реєстрації порівняно із старим законом. Передбачена безоплатна реєстрація громадських об'єднань протягом 7 робочих днів (за старим законом такий строк становив щонайменше місяць);

- Скорочується перелік підстав для відмови в реєстрації ГО;

- Встановлюється чіткіша процедура повернення установчих документів на доопрацювання засновникам, чим виключає багаторазові відмови в реєстрації документів і повернення документів для внесення виправлень.

4. Недостовірна інформація Закон посилює державний контроль за діяльністю ГО

Насправді Навпаки: на відміну від старого ЗУ "Про об'єднання громадян" новий ЗУ "Про громадські об'єднання" не передбачає права органів юстиції здійснювати контроль за статутною діяльність ГО.

5. Недостовірна інформація Закон не передбачає права всеукраїнських ГО мати осередки-окремі юридичні особи

Насправді Відповідає дійсності. Відповідні зміни були внесені до старого закону "Про об'єднання громадян" для приведення його у відповідність до Цивільного кодексу України. Частина 3 статті 95 кодексу говорить, що філії та представництва не є юридичними особами, натомість вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Ця загальна для всіх юридичних осіб норма дозволяє юридичній особі мати контроль над філіями та представництвами та переданим їм майном. Натомість, у період дії попереднього закону осередки створювалися незалежно від рішень "материнської" ГО окремими фізичними особами, контролювалися такими фізичними особами і могли вийти зі складу ГО разом із усім переданим їм майном.

6. Недостовірна інформація Закон дає ГО право діяти не тільки для суспільного інтересу та захисту інтересів своїх членів

Насправді Відповідає дійсності. Частина 1 статті 1 ЗУ "Про громадські об'єднання" визначає громадське об'єднання як добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Тобто, ГО може діяти як для захисту інтересів своїх членів, так і для захисту інтересів осіб, які не є його членами. Такий підхід відповідає міжнародним стандартам правового регулювання статусу ГО.

Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо статусу неприбуткових організацій в Європі, зокрема частина 12 Рекомендацій, вказують, що неурядові організації повинні мати можливість вільно здійснювати представництво громадських інтересів з питань, що мають суспільне значення.

Джерела:

• blogs.pravda.com.ua/authors/sokolenko
• Закон України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 № 4572-VI

Читати ще:

• Закон України про громадські організації прийнято, 24 березня 2012 р.
• Проект Закону про громадські організації, 6 листопада 2010 р.
• Громадське обговорення проекту Закону України ’’Про громадські організації’’, 18 серпня 2010 р.