Нема нічого практичнішого за добру теорію

По суті, дискусія щодо вирішення чорнобильських проблем, яку запропонував і вже не уперше шанований народний депутат України, точиться у сфері фундаментальної фізики. Які б матеріалістичні «дивіденди» для суспільства від можливого відкриття не передвіщувались - це не є область компетенції Національної комісії з радіаційного захисту України, щоб вступати у диспут у поточній фазі його розвитку.

Безумовно, експеримент з веріфікації (підтвердження/спростування) будь-якої гіпотези є єдиним мірилом її правильності. Усталена практика проведення такого роду вирішальних експериментів передбачає дотримання простих і загальнозрозумілих правил, зокрема:

1. експеримент - це поставлений дослід з вивчення явища у точно контрольованих умовах, що дозволяють стежити за ходом явища і багаторазово відтворювати його при повторенні цих умов; 
2. гіпотеза для свого визнання вимагає експериментального підтвердження незалежними групами дослідників (чим більше, тим краще); 
3. у результаті відкритого широкого наукового обговорення (публікація у визнаних профільних наукових журналах, обговорення на семінарах, конференціях тощо) формується професійна і публічна думка щодо визнання або невизнання гіпотези і теоретичного обґрунтування перед тим, як стати достовірною науковою теорією (на жаль чи нащастя часових рамок тут ніхто не встановлював).

Нав’язування емоційного стилю обговорення наукової гіпотези з вищезгаданої статті уводить об’єктивний процес утворення наукової теорії на манівці. На сьогодні ж ситуація із запропонованою гіпотезою (а саме: прискорення радіоактивного розпаду) нагадує відвідування всесвітньо відомим Лемюелем Гуллівером Академії у Лагадо (Джонатан Свіфт. Подорож до Лапути, Бальнібарбі, Лаггнеггу, Глаббдабдрібу та Японії), де йому розповідали про дослідницькі проекти добування сонячного світла з огірків, перепалювання льоду у гарматний порох, будівництво будинків, починаючи з даху і закінчуючи фундаментом тощо. І справа не в ексцентричності ідей винахідників з Лагадо (де їх ідеї, до речі, отримували фінансову підтримку). Зрештою бракує повноцінного проходження шляху від наукової гіпотези до наукової теорії, яка б була сприйнята науковою спільнотою і не тільки українською - від цього нікуди дітися. Бо ані "чорнобильської фізики" ані "української фізики" (як науки) не існує.

О.О. Бондаренко