Хмельницька АЕС: мирний атом чи загроза Здолбунову?

Зовсім недалеко від Здолбунова, яких 30-40 хвилин їзди автомобілем, відразу за Острогом є відоме усім містечко атомників – Нетішин. Знаємо про нього, звичайно, те, що є там знаменитий базар, а ще атомна електростанція, яку називають Хмельницькою АЕС, скорочено – ХАЕС.

Чисте містечко з широкими проспектами, краєзнавчим музеєм, гарна навколишня природа, привітні люди, що працюють на АЄС за доволі пристойну платню. Майже щодня – екскурсійні групи учнів, вчителів, депутатів, яким розказують про будову і принцип роботи ядерного реактора, ведуть у вібруючий машинний зал з турбінами і запевняють, що усе під контролем. Я не проти, щоб так дійсно і було…

Але правду кажуть люди: менше знаєш – краще спиш. Ось так мирно спали і жителі Прип’яті, доки не прокинулися у радіоактивному пеклі, яке потім назвали найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття.

Нині на Хмельницькій атомній електростанції працює два реактори, або, як кажуть, енергоблоки. Поруч стоять незавершені залізобетонні конструкції, які мали бути 3 і 4 енергоблоками, але будівництво яких свого часу було зупинене не в останню чергу і завдяки тиску громадськості.

Нині ж діючий Уряд України, ще не подолавши наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, створює нові ризики, пов’язані із будівництвом нових блоків на ХАЕС. Ще було б пів біди, якби це дійсно було будівництво нових, сучасних і надійних енергоблоків. Хоча навіть і в цьому випадку імовірність виникнення надзвичайної ситуації зростає удвічі.

На жаль, вирішили, що добудувати незавершені блоки швидше і дешевше, ніж будувати нові. Провели відповідну тендерну процедуру. А далі – цитата із статті Богдана Соколовського «Хмельницький ядерно-енергетичний гамбіт»:

«Ніхто з учасників, крім росіян, обгрунтовано не погоджувався добудовувати згадані об’єкти. Результат тендера був відомим наперед. Його затвердили постановою КМУ №118 від 18 лютого 2009 року: для 3-го і 4-го блоків ХАЕС вибрали реактор ВВЕР-1000/В-392Б і фактичного генпідрядника — російський «Атомстройэкспорт».

Прийняте рішення дало можливість «обійти» Закон України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» від 8 вересня 2005 року №2861-ІV. Відповідно нього, ядерний об’єкт можна будувати лише на підставі окремого закону України щодо конкретного об’єкта. Однак це стосується будівництва з нуля. Хмельницькі блоки закладалися до появи відповідного українського законодавства.»

До речі, виявилося, що дана «добудова» оцінена росіянами у 5-6 млрд. доларів, тоді як подібне будівництво 1 і 2 енергоблоку на Тяньванській АЕС у Китаї коштувало 3 млрд. доларів, а 3 і 4 енергоблоків – 1,7 млрд. доларів. Чому Україні дорожче, ніж іншим ? Цікавий факт для думаючих читачів.

Неоднозначно ставляться до ідеї добудови і у Державному комітеті ядерного регулювання України (ДКЯР), що є незалежним органом центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом. Голова комітету Олена Миколайчук у своєму інтерв’ю Дзеркалу тижня з цього приводу зазначає, що якщо пріоритетом є ефективна та безпечна експлуатація станції, то повинен бути відповідний концептуальний проект, а натомість є так звана комплексна програма, метою якої є інтеграція в енергоблок… обладнання, поставленого ще в 1987-1997 роках.

Але зараз мова не про те. Справа в тому, що за діючим в Україні законодавством проекти, пов’язані з таким будівництвом, повинні обговорюватись та погоджуватись із громадськістю. У нашому випадку мова йде про громади окремих територій Здолбунівського району, які входять у 30-кілометрову зону спостереження ХАЕС. До речі, українське законодавство передбачає, що така процедура, як громадське обговорення (громадські слухання) повинна бути передбачена Статутом відповідної громади, інакше жодних юридично вагомих наслідків.

У плані організації і проведення громадських слухань стосовно добудови 3 і 4 енергоблоків Хмельницької АЕС готовий надавати фахову методичну та консультаційну допомогу громадам Здолбунівського, Острозького, Гощанського районів відомий фахівець в галузі енергетики, президент міжнародної громадської організації „Київський міжнародний енергетичний клуб” („Q-Club”) Олександр Тодійчук, і навіть залучити до цього міжнародних фахівців.

О. Тодійчук вважає, що громадські слухання, на яких розглядаються питання особливої важливості, доцільніше розглядати в декілька етапів, з тим, щоб досягти фахових, максимально виважених рішень.

На підготовчому етапі має бути:

• офіційне звернення громадян до авторів проекту з переліком найбільш актуальних з точки зору громади проблемних питань;
• попереднє оприлюднення громаді науково-технічних обґрунтувань будівництва третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС;
• співпраця громади і залучених нею професійних експертів (в т. ч. закордонних) над оцінкою отриманих матеріалів.

Офіційні громадські слухання мають передбачати:

• Презентацію проекту із детальним висвітленням проблемних на думку громади питань;
• Громадське обговорення проекту;
• Висвітлення у письмовій формі відповідних рішень громади, чітко і професійно сформульованих.

А ось стосовно того, що у першу чергу має хвилювати нас, проживаючих поблизу потенційно небезпечного атомного об’єкту: перелік найбільш актуальних проблемних питань пов’язаних із будівництвом 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС:

1. Хмельницька АЕС розташована у верхів’ї річки Горинь, об’єм річного стоку якої не дозволяє здійснювати охолодження нових енергоблоків, не руйнуючи при цьому екосистему річки та режиму забезпечення питною водою місцевого населення. Вже при двох діючих блоках АЕС відчуває гострий дефіцит води у маловодні роки.
2. Надійність та доцільність для подальшого використання існуючих фундаментних блоків, збудованих у попередньому сторіччі. Адже незавершене будівництво було залишене просто неба без консервації.
3. Відсутні відомості про належні техніко-економічні обґрунтування будівництва 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС, на базі яких вже приймались відповідні урядові та галузеві рішення.
4. Як має вирішуватися проблема утилізації низько активних стічних вод, які продукуються на атомних станціях (зливні, стічні води пралень та ін.).
5. Відсутня інформація про дослідження, які б порівнювали ефективність інвестицій у створення нових енергогенеруючих потужностей на АЕС та альтернативних їм проектів, включаючи також енергозбереження та енергоефективність.
6. Немає відомостей про причини не розміщення Росією на своїй Балаковській АЕС пропонованих для ХАЕС модифікованих енергоблоків ВВЕР-1000 (В-329 Б).
7. Вимагають більш детального вивчення відомості щодо впливів діючих блоків на мешканців прилеглих населених пунктів, а також передбачені попереджувальні заходи щодо зовнішніх впливів у зв’язку із будівництвом та експлуатацією двох нових блоків. Яким чином планується компенсувати жителям прилеглої до ХАЕС території збільшення ризиків, пов’язане із збільшенням потужності станції а також який механізм гарантії безпеки мешканцям Здолбунова, Острога, Гощі ?

Як бачимо, запитань багато. Відповідей поки що немає. Але попри все ми не повинні бути байдужими, бо тоді це байдужість до своїх близьких, рідних, дітей та й мабутнього взагалі. А байдужі до майбутнього майбутнього не мають.

Джерело:

Володимир Карпетченко

http://zdolbuniv.info/?p=2078