Осмотична електростанція Statkraft

Осмотична електростанція компанії Statkraft в Тофте, Норвегія, є першою у світі енергогенеруючою станцією, що побудована на осмотичному градієнті солоності. Прототип, заснований на осмотичній технології, був побудований і належить Statkraft. Експлуатуюча організація - SINTEF Energy Research, дослідницького підрозділу SINTEF Group.

Прототип був відкритий 24 листопада 2009 кронпринцесою Норвегії Метте-Маріт. Станція має проектну потужність 10 кВт електроенергії. Повністю комерційна осмотична електростанція буде готова до 2015 року.

Станція виробляє відновлювану енергію і без жодних викидів і, тим самим, сприяє екологічно чистому виробництву енергії.

Вважається, що у світі осмотична технологія спроможна виробляти 1600 - 1700 ТВт*год на рік, що приблизно у 13 разів більше енергії, що виробляють щорічно всі ГЕС Норвегії. Із загальної оціненої потужності осмотичного енерговидобування 200 ТВт*год, як очікується, буде генеруватися в Європі, а з них 12 ТВт*год - в Норвегії.

Історія станції у Тофте

Виробництво електричної енергії на основі осмотичного ефекту було розроблено Сідні Лебом (Sidney Loeb) в 1970-х. Робота з теоретичної оцінки потенціалу осмотичного ефекту проводили Торліф Голт (Torleif Holt) і Тор Торсен (Thor Thorsen) протягом 1980-х років.

У 1997 році проект із запровадження осмотичної технологія генерування електроенергії був започаткований Голтом і Торсеном у співпраці з компанією Statkraft, що спеціалюзувалась на відновлюваних джерелах енергії.

У 2001 році цей проект отримав фінансову підтримку фондів ЄС, що прискорило виконання комплексу науково-дослідних робіт. У 2003 році Statkcraft подала перший патент на осмотичні енергогенеруючі мембрани, після чого компанія відкрила випробувальний стенд на майданчику Sunndalsøra.

Прототип осмотичної електростанції був побудований в 2008 році у Tofte, регіон Бускеруд, Норвегія.

Прототип в даний час використовується в основному для тестування і розробки через його обмежену продуктивність.

Принцип дії

Осмотична електростанція бере під контроль змішування солоної і прісної води, чим витягає енергію зі збільшення ентропії рідин при змішуванні. Змішування відбувається у резервуарі, що розділений на два відсіки напівпроникною мембраною. В один відсік подається морська вода, а в іншій прісна. За рахунок різної концентрації солей в морській і прісній воді, молекули води з прісного відсіку, "прагнучи" вирівняти концентрацію солі, переходять через мембрану у відсік з морською водою. В результаті цього процесу у відсіку з морською водою формується надлишковий тиск, який в свою чергу використовується для обертання гідротурбіни, що виробляє електроенергію.

Завод використовує сотні метрів труб, щоб направити солону воду і прісну воду в електростанції. Надлишковий тиск, що створюється дорівнюватиме тиску стовпу води у 120 м.

Осмотична електростанція не виконуватиме жодних забруднюючих речовин в атмосферу і не впливатиме на морське дно або на річкове середовище.

Фінансування проекту

Весь проект фінансується компанією Statkraft за допомогою фонду Enova SF (Enova) та Науково-дослідницької ради Норвегії.

Приблизно 100 млн норвезьких крон (або $18 млн) було інвестовано Statkraft у розвиток технології електростанції.

Створення власне прототипу було підтримано Королівським норвезьким Міністерством нафти і енергетики, в той час як науково-дослідна робота була підтримана Дослідницькою радою Норвегії.

Джерела:

• power-technology.com
• wikipedia.org